Форостина Оксана Віталіївна
| Форостина Оксана Віталіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
1 травня 1978 (45 років) Львів | |||
| Діяльність |
журналістка письменниця | |||
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка | |||
|
| ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Оксана Віталіївна Форостина (1 травня 1978, Львів) — українська журналістка, письменниця, перекладачка і видавчиня. Наприкінці 2015 року під власним видавничим брендом ТАО видала український переклад біографії Ілона Маска «Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє». У 2016 році стала співзасновницею видавництва Yakaboo Publishing.
Життєпис[ред. | ред. код]
Учасниця Несторівської групи, член українського PEN. З 2016 до 2018 року входила у редакційну раду Eurozine. Член Наглядової ради Інституту стратегії культури (Львів).
Була відповідальною редакторкою часопису «Критика» та проекту «Критичні рішення» (до 2015).
Статті та есе також публікувалися у виданнях Eurozine, Visegrad Insight, The Interpreter, Transit, Res Publica Nowa, Dwutygodnik, Gazeta Wyborcza. Одна з авторів збірки What does Ukraine Think (European Council on Foreign Relations, London, 2015) за редакцією Ендрю Вілсона.
Переклала з англійської мови популярну історію єврейського та українського народів на українських землях авторства Павла-Роберта Маґочія та Йоханана Петровського-Штерна «Євреї та українці. Тисячоліття співіснування» (вид-во Валерія Падяка, 2016), «Це не пропаганда» Пітера Померанцева (Yakaboo Publishing, 2020).
У жовтні 2014 року увійшла у Топ-100 інноваційних лідерів New Europe 100— рейтинг, який укладали журнал Res Publica Nowa, компанія Google та газета Financial Times. 2017 року увійшла у рейтинг «Топ-100 Людей культури України» журналу «Новое время».
Публікувалася у виданнях «Критика», «Новое время», Esquire (українське видання), «Дзеркало тижня», «День», «Власть денег», «Ї», Eurozine, Visegrad Insight, The Interpreter, Transit, Res Publica Nowa, Dwutygodnik, Gazeta Wyborcza.
З 2006 року займалася журналістикою як фрилансер, статті публікувалися зокрема у виданнях BusinessWeek, Transitions Online, The Ukrainian Observer, згодом працювала у проектах брендінґу та розробки комунікаційних стратегій у консалтинговій компанії pro.mova.
Авторка роману «Duty Free» (Кальварія, 2012).
Народилася у Львові. 2000 року закінчила Львівський університет, у 1997—1998 рр. працювала в газеті «Молода Галичина». З 1998 по 2002 була прес-секретарем мистецького об'єднання «Дзиґа», водночас, у 2000—2002,— виконавчим продюсером FM-станції «Радіо Ініціатива», одного з медіа-проектів «Дзиґи».
2003 року повернулася в журналістику, висвітлювала українську політику у щоденній «Львівській газеті», а згодом стала місцевою репортеркою радіо «Голос Америки».
Мешкає у Києві.
Посилання[ред. | ред. код]
- Блог на сайті «Новое время»
- Статті на сайті «Критики» [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю для проекту The Ukrainians [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Профайл у New Europe 100
- Профайл у мережі Eksperty (база, створена фахівцями з Росії та Східної Європи Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House)
- Топ-100 людей культуры Украины [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Роман Скрипін, Мустафа Найєм і Оксана Форостина увійшли до сотні інноваційних лідерів проекту New Europe 100
- Статті на сайті Eurozine (англійською мовою) [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Платформа [Архівовано 2 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ЛітАкцент [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Буквоїд [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Оксана Форостина: «Подорож — це певна можливість…» // Zbruch [Архівовано 16 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Літературний подкаст Кабі.net[недоступне посилання з липня 2019]
- Телекритика[недоступне посилання з липня 2019]
- Інтерв'ю на радіо «Промінь» [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю на телеканалі «Нова Одеса»
- Блог на сайті ТВі[недоступне посилання з липня 2019]
- Есей у журналі «Простори»
- Колонка у журналі «Коридор»