Фортеця для серця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Фортеця для серця»
Автор Олена Печорна
Країна Україна Україна
Мова українська
Жанр роман
Укр. видавництво Клуб сімейного дозвілля
Видано 2014
Сторінок 364
Тираж 11500
ISBN 978-966-14-7848-9

«Фортеця для серця» — соціально-психологічний роман української письменниці Олени Печорної[1][2].

Сюжет[ред. | ред. код]

У центрі сюжету сільська вчителька малювання Леся Райська (відмінник освіти, заслужена вчителька), на долю якої випадають різні життєві випробування, починаючи з дитинства, коли вона втрачає батька, залишається покинутою рідною матір'ю і потрапляє на виховання до бабусі[1][2][3].

Критика[ред. | ред. код]

  • За твердженням літературного критика Ніни Герасименко, роман торкається доволі великої соціальної проблеми — теми вимираючих сіл, попри те, що основна увага у романі прикута до образу головної героїні[2].

Видання[ред. | ред. код]

  • Фортеця для серця: роман / Олена Печорна. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. — 364 с. — 5 000 прим
  • Фортеця для серця: роман / Олена Печорна. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. — 364 с. — Дод. наклад 3000 прим. — ISBN 978-966-14-7848-9
  • Фортеця для серця: роман / Олена Печорна. — 2-ге вид. — Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2016. — 364 с. — 3500 прим. — ISBN 978-966-14-7848-9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Художньо-рецептивна модель буття в романах Олени Печорної «Грішниця» й «Фортеця для серця» [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] / В. М. Владимирова // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер., Філологія. — 2015. — N 19 т.2. — С. 11-13
  2. а б в Жіноча література: чи справді «рожева»? [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н. Герасименко // Слово і час. — 2015. — № 3. — С. 56-69
  3. Міфопоетичне моделювання в прозі Олени Печорної й Алли Рогашко [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.] / Гурдуз А. І. // Літератури світу: поетика, ментальність і духовність: зб. наук. пр., 2017. — Вип.8. — С.15–23

Посилання[ред. | ред. код]