Форшмак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форшмак у фінській кухні

Форшма́к (нім. Vorschmack — «закуска») — страва з рубленого м'яса або оселедця, запеченого з картоплею, сметаною, цибулею та перцем, що відноситься до закусок[1].

Опис[ред. | ред. код]

У прусській та шведській кухнях форшмак — гаряча закуска. Форшмак з оселедця відносять до класичної єврейської кухні. У ньому часто не буває м'яса, проте в рецепт, крім оселедця, входять яйця, яблуко, цибуля, білий хліб та маргарин.

У єврейській кухні ця страва стала національною, хоча спочатку вона була запозичена зі східнопруської кухні, де так називалася закуска зі смаженого оселедця[2].

Форшмак на чорному хлібі, приготований в Одесі

За прусською та шведською технологією форшмак подається гарячим. У єврейській кухні форшмак трансформувався в холодну закуску з меленого оселедця. Для приготування форшмаку історично використовували оселедець найнижчої якості, так званий «іржавий». Якщо форшмак подавався за молочною трапезою, оселедець дозволялося вимочувати в молоці[3].

Форшмак також буває з яловичиною, з бараниною, з обрізками від печені, з молоком, сметаною та сиром, з куркою, з грибами, з картоплею, з капустою, з сиром, з макаронами-ріжками, з буряком, з ріпою, з капустою кольрабі, з артишоками, з майонезом, з гірчицею, з томатною пастою — все це з додаванням оселедця. Форшмак буває без оселедця зовсім — наприклад, з телячих мізків[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Салати на Новий рік 2018: рецепти від шеф-кухаря, які можна повторити вдома - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 31 грудня 2017. 
  2. Вільям Похлебкин. Національні кухні наших народів. — Москва : Центрполіграф, 2004. — ISBN 5-9524-0718-8.
  3. Петро Люкимсон. На кухні моєї бабусі. Єврейська куховарська книга. — Фенікс, Неоглорі, 2008. — ISBN 978-5-222-13451-1.
  4. Ределін Марія. Будинок і господарство. Керівництво до раціонального ведення домашнього господарства в місті і в селі. У 2-х томах. — С.-Петербург : А.Ф. Маркс, 1900.

Посилання[ред. | ред. код]