Фотозбільшувач

Фотозбільшувач — пристрій для проєкційного фотодруку методом проєктування зображень з негативів на фотопапір.
Будова[ред. | ред. код]
Найпростіший фотозбільшувач складається з джерела світла (лампа розжарювання), тримача негатива та об'єктива. Удосконалення конструкції фотозбільшувача призвело до появи в його конструкції дволінзового конденсора, матового скла (для боротьби з ефектом Кальє), застосування коригувальних світлофільтрів для субтрактивного друку кольорових фотографій, а також, використання пристроїв автоматичного фокусування, кадрувальної рамки, реле часу, експонометрів.
З розвитком адитивного кольорового друку з'явилися фотозбільшувачі з автоматичною зміною світлофільтра (червоного, зеленого і синього кольору) і з триканальними реле часу для роздільного експонування кожним з основних кольорів. Стали застосовуватися точкові джерела світла з блоком живлення зі стабілізацією напруги.
У середньоформатних фотозбільшувачах, що мали великі розміри і масу, застосовувався електропривод для підйому проєкційної голівки. Фотозбільшувачі «Азов» мали рухоме встановлення об'єктива і кадрувальну рамку з шарнірним кріпленням для корекції спотворень.
Принцип роботи[ред. | ред. код]

Негатив освітлюється лампою розжарювання через конденсор і, за необхідності, через матове скло. Зображення із негатива проєктується об'єктивом на експонований фотопапір.
Для контролю за правильним фокусуванням багато фотозбільшувачів мали щілинний клин — при висуненні тримача негатива на екран проєктувалися дві світлові лінії; при правильному наведенні на різкість ці лінії зводилися в одну.
Для збільшення масштабу зображення проєкційна голівка могла бути розвернутою на 180° (кадрувальна рамка розташовувалась на підлозі) або на 90° на бік (проєкція на стіну). У такому вигляді фотозбільшувач міг використовуватися як діапроєктор. Фотозбільшувачі сімейства «УПА» комплектувалися дзеркальною насадкою на об'єктив (проєкція на стіну) і пристосуванням для перегляду діафільму.
Перед роботою необхідно було добитися рівномірної освітленості екрану при закритій і відкритій діафрагмі. Це забезпечується рухомим кріпленням лампи розжарювання.
Класифікація фотозбільшувачів[ред. | ред. код]

Малоформатні фотозбільшувачі[ред. | ред. код]
Популярні моделі фотозбільшувачів призначалися для друку з негативів розміром 24 × 36 мм (35-мм фотоплівка):
- «Іскра»
- «Юність»
- Фотозбільшувачі сімейства «УПА» (розбиралися і укладалися для перенесення та зберігання у валізу, в робочому стані кришка служила екраном)
- «Дон»
- «Ленінград»
- «Таврія»
- Фотозбільшувачі для 16-мм фотоплівки не випускалися, мініатюрні фотоапарати типу «Київ-30» комплектувалися вкладкою в негативотримач, або вкладка додавалась до збільшувача.
Средньоформатні фотозбільшувачі[ред. | ред. код]
Моделі фотозбільшувачів для друку з широкої 60-мм фотоплівки з негативів розміром 60 × 90 мм (плівка типу 120):
- «Нева»
- «Білорусь»
- «Азов»
- Фотозбільшувачі сімейства «Білорусь» дозволяли друк знімки з негативів розміром 90 × 120 мм.
- До більшості середньоформатних фотозбільшувачів додавалося по два конденсори і по два об'єктиви (для 35-мм і 60-мм фотоплівки відповідно). Це дозволяло забезпечувати високу освітленість фотопаперу і уникати надмірного підняття проєкційної голівки при друку з негативів розміром 24 × 36 мм.
Джерела[ред. | ред. код]
- Назад у минуле: Друк фотографій на фотозбільшувачі [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.]
|