Перейти до вмісту

Фотокомікс

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фотокомікс (англ. photo comics) — один з різновидів жанру коміксу, в якому замість мальованих зображень використовуються фотографії.

Інші назви

[ред. | ред. код]

Вони популярні в Іспанії, Франції, Латинській Америці, де вони називаються фотоновелами[1][2] (англ. photonovel[1]; англ. fotonovel[2]) та Італії, де їх називають фуметті (англ. fumetti).

Визначення

[ред. | ред. код]

Фотокомікс — форма послідовного оповідання, у якій використовуються світлини, а не мальовані ілюстрації, поруч зі звичайними для коміксів умовностями (словесні бульбашки, наративний текст). На фотографіях можуть бути реальні люди в постановчих сценах або ляльки, що позують. Хоча фотокомікси набагато менш поширені, ніж звичайні комікси, вони заповнили певні ніші в різних місцях та різні часи. Наприклад, використовувалися для адаптації кіно- й телетворів у друкованому вигляді, оригінальних мелодрам та медичної освіти.

Жанри

[ред. | ред. код]

Телевізійні й кіноадаптації

[ред. | ред. код]

У Сполучених Штатах Америки одним із найпоширеніших видів використання фотокоміксів є телевізійні та кіноадаптації, зазвичай скорочені за довжиною. Кадри з фільму відтворюються, часто у простій сітці, але іноді з творчим компонуванням та кадруванням, поверх яких накладаються кулі зі скороченим діалогом зі сценарію. Вони є економічно ефективним способом адаптації фільмів і телесеріалів у комікси без витрат на замовлення ілюстрацій, і були способом для споживачів переглянути кіноісторії до поширення доступного домашнього обладнання для запису та відтворення відео, такого як відеомагнітофони[3][4].

Освіта

[ред. | ред. код]

Широке поширення фотоновел в іспаномовній культурі робить фотокомікси ефективним засобом зміцнення здоров'я та санітарної освіти[5]. Завдяки невеликому розміру, брошури можна передавати один одному. Як медичні, так і не медичні організації[6][7] використовували фотокомікси як інформаційні брошури. Фотоновели, що випускаються цими організаціями, подають інформацію в різних ілюстрованих формах, але зазвичай містять короткий виклад ключових моментів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Jan Baetens: The film photonovel: a cultural history of forgotten adaptations, Austin: University of Texas Press, 2019, ISBN 978-1-4773-1822-5

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Home Page. The Photonovel Alliance (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 21 серпня 2018.
  2. а б Star Trek Fotonovels (1977-78). Taint The Meat (англ.). 2 травня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2017.
  3. The RWHP Fotonovela. Rural Women's Health Project (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 9 вересня 2016.
  4. John Kenneth Muir (10 листопада 2005). John Kenneth Muir's Reflections on Cult Movies and Classic TV. Reflections on Film and Television (англ.). Blogspot. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 26 березня 2022.
  5. Flora, C. (1985). The fotonovela in America. Studies in Latin American Popular Culture, 4, 84-94.
  6. U.S. Food and Drug Administration. (2003). Carlos’ Tragic and Mysterious Illness – how Carlos almost died by eating contaminated raw oysters, College Park: MD.
  7. The Associated Press (24 листопада 2006). Using Fiction in a Real Fight Against Drugs. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.