Фотіс Кафатос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фотіс Кафатос
Φώτης Καφάτος
Народився 16 квітня 1940(1940-04-16)
Іракліон, Греція
Помер 18 листопада 2017(2017-11-18) (77 років)
Іракліон, Heraklion Municipality[d], Crete Region[d], Decentralized Administration of Crete[d], Греція
Громадянство
(підданство)
Греція
Alma mater Гарвардський університет і Університет Корнелла
Заклад Гарвардський університет, Імперський коледж Лондона і University of Crete[d]
Член Лондонське королівське товариство, Папська академія наук[1], Національна академія наук США, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Європейська академія
Нагороди

Фотіс Кафатос (грец. Φώτης Καφάτος, 1940[2], Іракліон — 18 листопада 2017) — грецький біолог, піонер в галузі молекулярного клонування і геноміки. Також здійснив значний внесок у вивчення малярії[3]. В період 2008—2010 років — перший президент Європейської дослідницької ради, від 2010 року — почесний директор Ради[4].

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Фотіс Кафатос народився і виріс в Іракліоні. Навчався у школі Кораїса. Батько прищеплював синам Костасу та Міносу любов до археології, і щонеділі відвідував із ними Археологічний музей Іракліону. Тому Костас початково мріяв стати археологом, однак вже у віці 14 років вирішив, що вивчатиме біологію. Серед друзів батька, з якими спілкувались і хлопчики, були Нікос Казандзакіс та його дружина Галатея Казандзакі[2].

Щойно закінчивши школу, отримав стипендію для здобуття освіти в США[5]. Отримав ступінь бакалавра в Корнельському університеті. 1965 року здобув ступінь Ph.D. в Гарвардському університеті, у віці 25 років, ставши наймолодшим доктором Гарварда[6]. Працював на посаді доцента, а потім професора та завідувача кафедрою клітинної та еволюційної біології Гарвардського університету. Став професором біології в Університеті Афін і в університеті Криту, директором Інституту молекулярної біології та біотехнології в Іракліоні і в період з 1993 по 2005 рік — директором Європейської молекулярно-біологічної лабораторії[7][8]. Від 2005 року — професор в Імперському коледжі в Лондоні. З 2008 року по 1 березня 2010 року був першим президентом Європейської дослідницької ради[9]. Від 2010 року залишився почесним президентом Ради.

Почесний професор Гейдельберзького університету[10], член Лондонського королівського товариства, Папської академії наук, Французької академії наук, Національної академії наук США (з 1982 року). 2008 року на знак визнання його внеску у розвиток медико-біологічних досліджень в Європі удостоєний 25-го ювілейного спеціального призу від Фонду Луї-Жана[11].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]