Фошар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Фоша́р, фоша́рд (англ. фр. fauchard) — тип холодної держакової зброї, вживаної у Середньовічній Європі в XI—XIV ст. Конструктивно майже ідентичний білгуку й гвізармі, близький до фракійського фалькса. Назва зброї пов'язана зі словом faux («коса»), крім того, fauchard також може мати й інші значення («садовий ніж», «сікач», «скісок»).

Фошар являв собою широке, часто викривлене лезо зі внутрішньою заточкою, насаджене на дерев'яний держак. Дані щодо довжини останнього різняться в різних джерелах: за одними — він був таким же довгим, як у білгука або гвізарми (до 2 м), за іншими — він сягав всього 0,5 м завдовжки[1], таким чином, бувши більш схожим на фракійський фалькс. Лезо фошара часто додатково споряджали списоподібним вістрям і гаком[2].

Див. також[ред. | ред. код]

  • Білгук — англійська зброя, іноді змішувана з фошаром
  • Гвізарма — європейська середньовічна зброя, яку іноді описують як фошар
  • Фалькс — стародавня фракійська зброя, схожа на кривий фошар без списоподібного вістря
  • Фальшіон — середньовічний європейський кривий меч, схожий з фошаром на короткому руків'ї

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Клинковое оружие Европы в Средневековье (рос.). 
  2. Dean, Bashford (1916). Notes on Arms and Armor. New York: Metropolitan Museum of Art. с. 139. Процитовано 18 August 2015.