Фраат IV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фраат IV
Phraatesiv.jpg
Народився 1 століття до н. е.
Помер 2 до н. е.
Діяльність суверен
Рід Аршакіди (царі Парфії)[d]
Батько Ород II
Мати Лаодіка Парфянськаd
Брати, сестри  • Пакор I
У шлюбі з Муза Парфянська
Діти Фраат V, Вонон I і Phraatès VId
Фраат IV

Фраат IV — цар Парфії з династії Аршакідів. Правив у 38-2 до н. е..

Син Орода II, призначений наступником після загибелі у війні з Римом наслідного принца Пакора. Хоча був призначений спадкоємцем трону, але вступив на трон, убивши свого батька — царя Орода II, після чого повбивав усіх своїх братів.

Боротьба з Римом[ред. | ред. код]

На другому році царювання Фраата IV римська армія під командуванням Марка Антонія вторглася в Парфію. Внаслідок вмілих маневрів парфянского війська Марк Антоній був переможений, лишившись більшої частини свого війська. Він вважав, що був переможений внаслідок зради вірменського царя Артавазда, якого він пізніше, в 34 до н. е., вдершись у Вірменію, усунув від влади, а вірменський трон передав іншому Артавазду — царю Атропатени, внаслідок чого Вірменія опинилася під владою Атропатени.

Але після громадянської війни Марка Антонія з Октавіаном Августом влада Риму в регіоні значно ослабла, чим скористався Фраат IV: вторгшись в Атропатену, він змусив місцевого царя відмовитися від вірменської корони, яку передав своєму ставленику Арташесу, синові поваленого Марком Антонієм вірменського царя Артавазда.

Громадянська війна[ред. | ред. код]

Жорстоке правління Фраата IV викликало обурення як парфянських феодалів, так і простого населення, які в 32 до н. е. скинули Фраата IV, віддавши трон Тірідату II[1], але Тірідат не зміг довго процарювати, оскільки Фраат IV за допомогою саків повернув собі трон в тому ж році.

Закордонні справи[ред. | ред. код]

Водночас Фраат IV досяг мирної угоди з Римом, за яким були відпущені всі римські військовополонені та повернуті римські штандарти, що справило в Римі неймовірне враження. Крім цього, Вірменія була також визнана як зона впливу Риму, ставши васальним від останнього царством.

Фраат IV направив своїх синів — Сераспадана, Фраата, Родаспа, Вонона — як почесних заручників у Рим, фактично визнаючи себе союзником Риму, тим самим ще більше зміцнивши мирні угоди з ним. Цей вчинок ним зроблено за рекомендацією його дружини Музи, римлянки за походженням.

Спадкоємцем він призначив свого сина Фраата, народженого від шлюбу з Музою.

Вбивство[ред. | ред. код]

У 2 до н. е. Фраат IV був убитий змовниками на чолі зі своєю дружиною та своїм сином Фраатом — майбутнім царем Фраатом V.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Не короновался, его имя не упоминается в числе парфянских царей