Фрага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Фрага
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Рогатинська міська громада
Основні дані
Засноване 1460
Населення 651
Площа 7,1 км²
Густота населення 91,69 осіб/км²
Поштовий індекс 77011
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°28′04″ пн. ш. 24°26′26″ сх. д. / 49.46778° пн. ш. 24.44056° сх. д. / 49.46778; 24.44056Координати: 49°28′04″ пн. ш. 24°26′26″ сх. д. / 49.46778° пн. ш. 24.44056° сх. д. / 49.46778; 24.44056
Водойми р. Свірж
Відстань до
обласного центру
75 км
Відстань до
районного центру
75 км
Найближча залізнична станція Рогатин
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 77000 Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м.Рогатин
Карта
Фрага. Карта розташування: Україна
Фрага
Фрага
Фрага. Карта розташування: Івано-Франківська область
Фрага
Фрага
Мапа

Фра́га — село в Україні, у Рогатинській міській громаді, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Рогатинської міської громади.[1]

Через село проходить автошлях державного значення Н09, Мукачево-Рахів-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на межі Івано-Франківської та Львівської областей.

Назва[ред. | ред. код]

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Фрага Рогатинського району перейменовано на село Ягодівка і Фразьку сільську раду — на Ягодівська.[2]

11 червня 1993 р. селу повернено історичну назву.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Фраґа була відпустовим місцем у другій половині XVII ст. Перша дерев'яна церква (згадується в 1573 р., стояла на високій горі, що зветься Скала), згоріла за часів Богдана Хмельницького, врятувалася лише ікона Пресвятої Богородиці, написана на полотні: ікона схожа на Белзьку (тепер Ченстоховську).

На місці спаленої церкви було збудовано невеличку греко-католицьку капличку, туди поміщено ікону, до якої зверталися з молитвами. Із поширенням розголосу про чудотворні властивості ікони її, за наказом дідича Яна Станіслава Яблоновського, у 1732 р. було перенесено до костелу бернардинського монастиря (спорудженого на кошти, виділені дідичами Станіславом Яном Яблоновським, його сином Яном Станіславом). Після скасування монастиря у 1790 р. ікону було перенесено до костелу в Бережанах. Українська громада, очолювана парохом Теодором Сціловським, підтримана власником села графом Віктором Баворовським, чинила спротив. За спогадами очевидців, коли монахи забрали ікону з села, люди 2 місяці бачили образ у сяйві над водою, де потім забило джерело. 1904 р. ікона повернулася разом із бернардинцями до Фраґи. Під час Другої світової війни монастир і костел були повністю зруйновані.

В окремих документальних джерелах межі XVIII — XIX ст. Фрага згадується як містечко. У другій половині ХІХ ст., за даними краєзнавця А.Шнайдера, поселення мало власну печатку з гербом: у щиті, увінчаному короною, — хлібний сніп, у який навхрест устромлені ціп та коса (Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Фонд 144. — Опис 3. — Спр. 14. — Арк. 215).

1942 р. Скалу підірвали гітлерівці, джерело було знищене; потім цілюще джерело з'явилося на протилежному боці гори, досі оздоровлює людей. Недавно зафіксовано два випадки зцілення водою з цього джерела — одна жінка позбулася раку шкіри, в іншої відновився втрачений зір.

У 1939 році в селі проживало 910 мешканців (800 українців, 100 поляків і 10 євреїв)[4].

1 серпня 2016 року лютувала негода на Прикарпатті, від якої найбільше постраждала Фрага. Зокрема, знищено дерев'яну конструкцію та металеве покриття даху ЗОШ (850 м²), пошкоджено покриття сільського клубу (20 м²), металеві покриття церкви (40 м²) і двох житлових будинків (200 м²). Також буревій повалив п'ять дерев.[5]

Культові споруди[ред. | ред. код]

Втрачені[ред. | ред. код]

  • Костел (1739—1741, будівничий Франческо Каппоні)
  • Монастир (1723—1732, будівничий Якуб Петрі).

Діючі[ред. | ред. код]

В селі знаходиться дерев'яна церква Перенесення мощів Святого Миколая 1933.[6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народились
Померли

Школа[ред. | ред. код]

Діє школа І-ІІ ступенів.[7][8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
  2. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  3. Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 66.
  5. На ПРИКАРПАТТІ буревій потрощив школу та церкву, розкидавши уламки дахів на сотні метрів. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016. 
  6. Перенесення мощів Святого Миколи 1933. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 1 лютого 2013. 
  7. Фразька школа І-ІІ ступенів. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  8. Фразька ЗОШ І-ІІ ст. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]