Фрактальна функція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альтернативний текст
Опис зображення

Під фрактальною функцією розуміють функцію, яка

Метричний простір багатий на функції з неоднорідною та складною локальною тополого-метричною структурою. Це

Фрактальними властивостями володіють:

  • сингулярні функції (неперервні функції, відмінні від сталої, похідна яких рівну нулю майже скрізь в розумінні міри Лебега), оскільки множина точок їх недиференційовності має фрактальні властивості;
  • ніде не монотонні функції, оскільки вони, взагалі кажучи, мають значення, що є образом фрактальної множини точок (фрактальні рівні);
  • ніде не диференційовні функції, оскільки їх графіки (як множини простору ) часто є самоподібними, самоафінними та автомодельним.

Історично першим прикладом сингулярної функції є функція Кантора. Прикладом сингулярної функції є також функція Салема та функція Мінковського, множина точок яких зростає та заповнює повністю відрізок

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Працьовитий М. В. Фрактальний підхід у дослідженнях сингулярних роподілів. — Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 1998—296с.
  • Турбин А. Ф., Працевитый Н. В. Фрактальные множества, функции, распределения. — Киев: Наук. думка, 1992. — 208 с.