Фрамбезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрамбезія
Вузли на лікті хворого на фрамбезію, яку спричинюють мікроорганізми Treponema pallidum pertenue
Вузли на лікті хворого на фрамбезію, яку спричинюють мікроорганізми Treponema pallidum pertenue
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A66
MedlinePlus 001341
Фрамбезія у Вікісховищі?


Фрамбезія (інші назви: тропічна гранульома, тропічний сифіліс, папілома, невенеричний сифіліс, тропічний спірохетоз, піан[1]) — тропічне захворювання шкіри, кісток і суглобів, яке спричинює спірохети Treponema pallidum pertenue.[2][3] Хвороба починається появою твердого набряку на шкірі діаметром від 2 до 5 сантиметрів.[3] В центрі набряку може утворюватися виразка.[3] Таке ураження шкіри на початку хвороби зазвичай загоюється після 3-6 місяців.[4] Після чого, через кілька тижнів, а інколи кілька років, може з'явитися біль у кістках і суглобах, хворий може відчувати втому, а також можуть з'являтись нові ураження шкіри.[3] Шкіра на кистях рук і підошвах ніг може грубіти і тріскатися.[4] Кості (особливо кості носа) можуть деформуватися.[4] Після п'яти років перебігу захворювання можуть відмирати значні ділянки шкіри і утворюватись шрами.[3]

Фрамбезія передається через прямий контакт з рідиною, що виділяється з шкірних уражень хворого.[4] Зараження відбувається, як правило, нестатевим шляхом.[4] Найбільше хвороба розповсюджена поміж дітей і передається під час ігор.[3] Серед інших захворювань, яких спричинюють мікроорганізми з роду трепонем, — невенеричний ендемічний сифіліс (беджель) (Treponema pallidum endemicum), пінта (Treponema pallidum carateum) і сифіліс (Treponema pallidum pallidum).[4] Поява уражень шкіри часто є симптомом фрамбезії.[4] Може проводитись аналіз крові на антитіла, але він не здатний відокремити минулі із теперішніми інфекціями.[4] Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) є найбільш точним методом діагностики.[4]

Профілактика, в цілому, полягає у лікуванні хворих, що таким чином зменшує ризик поширення.[4] В регіонах, де захворювання широко поширене, найбільш ефективним є масове лікування населення.[4] Також ефективним превентивним заходом є покращення санітарних умов.[4] Фрамбезію зазвичай лікують антибіотиками, такими як: азитроміцин, що приймається внутрішньо, та бензатин-пеніцілін, що вводять шляхом ін'єкції.[4] Якщо лікування не проводити, у 10 % випадків наслідком є фізична деформація тіла хворого.[4]

Станом на 2012 рік фрамбезія широко поширена у 14 тропічних країнах.[3][4] Інфекція вражає тільки людей.[4] В 1950-х-1960-х роках Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) майже повністю покінчила з фрамбезією.[4] З того часу число хворих зросло, і ВООЗ знову намагається покінчити з цим захворюванням до 2012 року.[4] По останнім підрахункам 1995 року в світі нараховують більше 500 000 хворих на фрамбезію.[2] Хоча перший опис фрамбезії був зроблений у 1679 році Віллемом Пісо, археологічні знахідки вказують на те, що на фрамбезію пращури людей, цілком можливо, хворіли ще 1,6 мільйонів років тому.[3]

Зміни при фрамбезії — до та після специфічного лікування.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. James WD; Berger TG; et al. (2006). Andrews' Diseases of the Skin: clinical Dermatology. Saunders Elsevier. ISBN 0-7216-2921-0. OCLC 62736861. 
  2. а б Mitjà O; Hays R; Rinaldi AC; McDermott R; Bassat Q (2012). New treatment schemes for yaws: the path toward eradication (pdf). Clinical Infectious Diseases 55 (3): 406–412. PMID 22610931. doi:10.1093/cid/cis444. 
  3. а б в г д е ж и Mitjà O; Asiedu K; Mabey D (2013). Yaws. Lancet 381 (9868): 763–773. PMID 23415015. doi:10.1016/S0140-6736(12)62130-8. 
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Yaws Fact sheet N°316. World Health Organization. February 2014. Процитовано 27 February 2014.