Франгокастелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замок Франгокастелло

Франгокастелло (грец. Φραγκοκάστελλο) — венеціанська фортеця і назва колишнього села (нині зруйнованого) на острові Крит, Греція. Квадратний у плані замок з чотирма вежами по кутах, найкращий із збережених на Криті. Територіально знаходиться в димі Сфакіон, за 15 км на схід від Хора-Сфакіона.

Опис замку[ред.ред. код]

Франгокастелло має просту прямокутну форму з чотирма баштами на кожному розі. Над головними воротами вигравіруваний лев, а також збереглися рештки венеціанського герба прізвищ Куїріні і Дольфін (Quirini і Dolfin).

Історія[ред.ред. код]

Фортечні стіни і вежа Франгокастелло.

Замок був побудований венеціанцями в 1371–1374 роках для захисту від піратів і для наведення порядку в районі Сфакія. Венеціанці назвали фортецю — Замок Святого Микити, за назвою церкви, що знаходилася неподалік (руїни цієї церкви можна побачити неподалік від замку). Але місцеві жителі, називали замок — Франгокастелло, що буквально означає — замок франків (чужоземців). У кінцевому рахунку, назва Франгокастелло так і закріпилася за фортецею.

За даними істориків, будівництво спочатку рухалося повільно, тому що місцеві жителі, очолювані шістьма братами на прізвище Патсос з ближнього села Патсіанос, руйнували щоночі те, що венеціанці зводили за день. Так тривало до тих пір, поки братів Патсос не схопили і не повісили.

Під час правління венеціанців, фортеця майже не використовувалася і тільки за часів турецького панування були побудовані зубчасті стіни з бійницями, для ведення бойових дій, частих в цьому регіоні. Так, наприклад, в 1770 році в замку здалися туркам відомий критський бунтівник Даскалоянніс і 70 його соратників. Даскалоянніса катували в Франгокастелло, а потім стратили в Іракліоні.

17 травня 1827 р. близько ста вершників і 600 воїнів, очолюваних Хадзіміхалісом Даліянісом, зробили спробу розгорнути війну за незалежність Криту і захопили замок. Турки (8000 солдатів під проводом командувача Криту Мусатафа-паші) осадили Франгокастелло і по-звірячому розправилися з повстанцями: земля була залита кров'ю героїчно загиблих 335 захисників Криту разом з їхнім ватажком, проте, ворожа сторона теж зазнала значних втрат.

Дросулітес[ред.ред. код]

Одна з веж Франгокастелло

Поруч з Франгокастелло спостерігається досі незрозуміле явище, якому навіть придумали спеціальний термін — дросулітес (грец. Δροσουλίτες, тому що воно виникає рано вранці, коли з'являється роса (грец. Δροσιά). Щороку в кінці травня тіні людей, одягнених у чорне, пішки або на конях, зі зброєю, рухаються від церкви Святого Харлампія до фортеці Франгокастелло. Явище спостерігається, рано вранці, при спокійному морі та високій атмосферній вологості. Триває воно зазвичай близько 10 хвилин. Тіні видно з долини на відстані приблизно 1000 м. Якщо до них наблизитися — вони зникають.

Вчені намагалися пояснити це явище, і один час було прийнято вважати, що чорні тіні це міраж особливого роду, який з'являється тільки навесні і тільки рано вранці: згідно з одним із пояснень цього явища, тіні з'являються в результаті заломлення сонячного світла через ранкову росу, але консенсусу все ж немає.

Випадки появи дросулітесів неодноразово задокументовані. У 1890 році турецька армія бігла побачивши ці тіні. Навіть під час Другої світової війни, німецький патруль, одного разу, відкрив вогонь по міражу.

Місцева легенда свідчить, що дросулітос — це душі повстанців під проводом Даліяніса, яких сплячими перерізали турки впущені в замок зрадником, на світанку 17 травня 1827 р.

Література[ред.ред. код]

  • Detorakis Theocharis. Η Τουρκοκρατία στην Κρήτη («Turkish rule in Crete») // Panagiotakis, Nikolaos M. (in Greek). Crete, History and Civilization. II. Vikelea Library, Association of Regional Associations of Regional Municipalities. 1988. — Р. 333–436.
  • // Omnibus vol. 15-20. Joint Association of Classical Teachers. J.A.C.T., 1991. — Р. 10.
  • Athanassouli E., Pavlidou S., Theodossiou I. W. Crete and Gavdos Island // Institute of Geology & Mineral Exploration. ISBN 9789609890304. — Р. 6.
  • Costis Davaras, Kōstēs Davaras. Guide to Cretan antiquities // Noyes Press, 1976. ISBN 9780815550440. — Р. 103.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]