Франко Ольга Федорівна (Білевич)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Федорівна Франко
Ольга Франко (Білевич).jpg
Народилася 24 липня 1896(1896-07-24)
Вирів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Померла 27 березня 1987(1987-03-27) (90 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна Польща ПольщаСРСР СРСРАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українка
Місце проживання Львів
Діяльність письменниця,
У шлюбі з Петро Франко
Гробівець родини Франків-Галущаків на 69 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Франко Ольга Федорівна (з дому Білевич; 24 липня 1896, Вирів (тепер Львівська область) — 27 березня 1987, Львів) — українська кулінарка, авторка куховарських книг, дружина Петра Івановича Франка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ольга Франко з чоловіком

Народилася в родині священника о. Теодора Білевича і його дружини Ольги з Базилевичів. Закінчила приватну гімназію. По закінченні гімназіальних студій працювала учителькою української мови у жіночій школі міста Буська.[джерело?]

У 15 років познаймилася з своїм майбунім чоловіком — Петром Франком, який був товаришем її брата. Однак після перших зустрічей мине ще сім років, коли Ольга та Петро знову зустрінуть одне одного.[1]

4 лютого 1919 — вийшла заміж за Петра Франка.[джерело?]

В 1920 — переїхала до Відня, де після поранення лікувався її чоловік. Закінчила у Відні дворічні кулінарні курси при Вищій школі сільського господарства.

Першою її працею була «Кухня в таборі» (раритетне видання).

Найкращим виданням авторства Ольги Франко вважають «Першу українську загально-практичну кухню» (Коломия, 1929, автор передмови — Петро Франко; перше перевидання після II Світової війни — Львів, 1990, літературне опрацювання Оксани Сенатович, під назвою «Практична кухня»).

Інша відома праця — «Всенародна кухня» (Львів, 1937). За структурою це видання відрізняється від «Практичної кухні» — подає комплексні сніданки, обіди й вечері за порами року.

Ольга Франко активно куховарила для домашніх до 91-річного віку.

Похована в гробівці родини Франків-Галущаків на 69 полі Личаківського цвинтаря.

У радянські часи кулінарні книжки Ольги Франко не видавалались, оскільки їх було зараховано до «буржуазної» літератури.[2]

Родина[ред. | ред. код]

З Петром Франком мали двох доньок — Віру та Іванну.

Праці[ред. | ред. код]

Перевидання
  • Франко О. Практична кухня / Літ. опрацюв. О. П. Сенатович; Худож. І. П. Плесканко. — 2-ге вид. — Львів: Каменяр, 1992. — 238 с.
  • Франко О. 1-ша українська загально-практична кухня з численними ілюстраціями та кольоровими таблицями / Ольга Франко; передмова і коментарі М. Душар; післямова Н. Тихолоз; фото М. Душар; худож.-оформлювач О. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2019. — 543 с. — ISBN 978-966-03-8794-2.

Фільмографія[ред. | ред. код]

За мотивами біографії Ольги Франко готується художній фільм «Смак свободи» (продюсер — Олена Моренцова-Шулик, режисер — Олександр Березань). У 2020 році проєкт виграв відбір на грант від Держкіно. Вихід фільму очікується восени 2022 року.[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]