Перейти до вмісту

Франсуа Англер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Англер.
Франсуа Англер
фр. François Englert Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 листопада 1932(1932-11-06)[1][2] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Еттербек, Брабант[d], Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, викладач університету, фізик-теоретик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБрюссельський вільний університет[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеоретична фізика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКорнелльський університет
Вільний університет Брюсселя
Тель-Авівський університет
Чапменський універститетd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіYvon Englertd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

премія Вольфа з фізики (2004)

Francqui Prized (1982)

 Нобелівська премія з фізики Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження

Премія в галузі фізики частинок і фізики високих енергій (1997)

премія Сакураї (2010)

почесний доктор Університету Монсаd

honorary doctor of the Peking Universityd (21 червня 2014)

honorary doctor of the University of Edinburghd (28 червня 2014)

почесний доктор Університету імені Бар-Іланаd (6 лютого 2015)

почесний доктор Брюссельського вільного університетуd (2005)

почесний доктор Університету Маяміd (13 грудня 2018)

honorary doctorate at the Blaise-Pascal universityd (2013)

Thomson Reuters Citation Laureates (2013)

CMNS: Франсуа Англер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Франсуа́ Англе́р, Франсуа Енглер (фр. François Englert; нар. 6 листопада 1932) — бельгійський фізик-теоретик, що спеціалізується в галузі статистичної фізики, квантової теорії поля, космології, теорії струн та супергравітації.[3]

Біографія

[ред. | ред. код]
Том Кіббл, Джеральд Ґуральник, Карл Гейґен, Франсуа Англер та Роберт Брут під час вручення Премії Сакураї 2010 року

Франсуа Англер народився 1932 року в Еттербеку (один з районів Брюсселя) в єврейській родині. Під час нацистської окупації Бельгії Англер був змушений приховувати своє єврейське походження, він жив у різних сирітських притулках та дитячих будинках бельгійських міст Дінана, Люстена, Стумона та Анвуа-Руйона, де застав американські війська, які звільнили Бельгію від нацистів[4].

1955 року Англер закінчив франкомовний Брюссельський вільний університет за фахом інженера-електромеханіка. Там само 1959 року він здобув ступінь PhD з фізики. З 1959 до 1961 року Англер працював у Корнельському університеті спочатку як асистент Роберта Браута, а потім як ад'юнкт-професор. Згодом Англер повернувся в Брюссельський університет, де обійняв професорську посаду. 1980 року він спільно з Робертом Браутом сформував дослідницьку групу. 1998 року Англер дістав посаду почесного професора. З 2011 року займає посаду гостьового професора в Чепменському університеті в Каліфорнії.

Механізм Браута-Англера-Гіґґса

[ред. | ред. код]
Докладніше: Механізм Гіггса

1964 року Браут та Енглер показали, що калібрувальні векторні бозони можуть набувати ненульовую масу в процесі спонтанного порушення симетрії.[5] Ґрунтуючись на незастосованості теореми Голдстоуна щодо калібрувальних полів,[6] Гіґґс прийшов до того ж результату.[7] У тому ж році статтю з цієї проблематики випустили й Джеральд Ґуральник, Карл Гейґен і Том Кіббл.[8] На церемонії, організованій журналом Physical Review Letters з приводу п'ятдесятиріччя цього відкриття, була відзначена цінність всіх трьох робіт.[9]

Премії та нагороди

[ред. | ред. код]

2010 року Англер був удостоєний премії Сакураї в галузі фізики елементарних часток (спільно з Джеральдом Гуральником, Карлом Гейгеном, Томом Кібблом, Пітером Гіґґсом та Робертом Браутом), 2004 року — премії Вольфа з фізики (разом з Браутом та Гіґґсом), 1997 року — Премії Європейського фізичного товариства в галузі високих енергій та часток (разом з Браутом та Гіґґсом) за розробку принципу уніфікації взаємодій короткого та далекого порядків за допомогою генерації масивних калібрувальних векторних бозонів, і 1982 року — премію Франкі.

2013 року він отримав премію принца Астурійського в галузі технічних та наукових досліджень спільно з Пітером Гіґґсом та інститутом ЦЕРН.

Цього ж 2013 року доробок Анґлера та Гіґґса відзначений Нобелівською премією з фізики[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gregersen E. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Publication list (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2007. Процитовано 8 липня 2007. [Архівовано 2007-07-08 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Біографічні відомості на сторінці Меморіального музею Голокосту в США
  5. ↑ F. Englert and R. Brout Phys.Rev.Lett.13 321 (1964).
  6. ↑ P. W. Higgs Physics Letters12 132 (1964).
  7. ↑ P. W. Higgs Phys.Rev.Lett.13 508 (1964).
  8. ↑ Global Conservation Laws and Massless Particles. Physical Review Letters. 13 (20): 585. Bibcode:1964PhRvL..13..585G. doi:10.1103/PhysRevLett.13.585.
  9. ↑ Physical Review Letters — 50th Anniversary Milestone Papers
  10. ↑ Євген Ланюк. Нобелівську премію з фізики здобули теоретики бозону Гіґґза // Збруч, 12.10.2013

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франсуа Англер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсуа_Англер&oldid=43920347