Франсуа Марі Рауль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Марі Рауль
фр. François-Marie Raoult
Raoult.jpg
Народився 10 травня 1830(1830-05-10)[1][2]
Фурн-ан-Вепп
Помер 1 квітня 1901(1901-04-01)[3] (70 років)
Гренобль[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність хімік, фізик
Володіє мовами французька[5]
Членство Французька академія наук і Російська академія наук
Нагороди

Франсуа Марі Рауль (фр. François-Marie Raoult, 10 травня 1830, Фурн-ан-Веп, Нор — 1 квітня 1901, Гренобль) — французький хімік і фізик, член-кореспондент Паризької АН (1890). З 1867 — у Гренобльскому університеті (професор з 1870). Член-кореспондент Петербурзької академії наук (1899). Досліджуючи в 1882—1888 зниження температури кристалізації, а також пониження тиску пари (або підвищення температури кипіння) розчинника шляхом уведення в нього розчиненої речовини, відкрив закон Рауля, який застосовується для визначення молекулярних мас речовин у розчиненому стані.

Нагороди[ред. | ред. код]

Наукові заслуги Рауля були відзначені в 1872 році медаллю вчених французьких товариств, потім міжнародною премією з хімії Ла Каза (французької Академії наук), премією Бієнале (також від французької академії) і медаллю Деві Лондонського королівського товариства (1892).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Энциклопедический словарь. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. В 86 тт.
  • Штрубе В. Пути развития химии. — М.: Мир, 1984. т.т. 1-2.