Франсуа Фенелон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франсуа Фенелон
Fénelon
François de Salignac de la Mothe-Fénelon.PNG
При народженні François de Salignac de La Mothe-Fénelon
Народження 6 серпня 1651(1651-08-06)[1][2][3]
  Сент-Мондан
Смерть 7 січня 1715(1715-01-07)[1][2][3] (63 роки)
  Камбре
Громадянство Flag of France.svg Франція
Релігія католицтво
Alma mater Паризький університет
Мова творів французька[4]
Рід діяльності філософ, богослов[d], письменник, священик, поет і клерик[d]
Жанр трактат
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Франсуа Фенелон на Вікісховищі

Франсуа Фенелон (фр. François de Salignac de La Mothe-Fénelon; 6 серпня 1651 — 7 січня 1715) — французький священнослужитель, письменник, педагог, богослов. Автор відомого роману «Пригоди Телемака» — літературного бестселера XVIII—XIX століть.

Життєпис[ред.ред. код]

Фенелон був вихідцем із знатного збіднілого роду. Він народився в Сент-Мондані (Перігор). Його батько, Понс де Фенелон, помер, коли синові було 12 років; до цього часу Франсуа жив в своєму родовому замку, не дуже багато часу присвячуючи заняттям внаслідок слабкого здоров'я. Потім його взяв під свою опіку дядько, Франсуа де Саліньяк де ла Мот-Фенелон, єпископ Сарла; навчався в Кагорському університеті і в Паризькій семінарії св. Сульпіція; був тонзурований в 1669 році. З 1671 року — канонік собору в Сарла. З 1679 року — настоятель незадовго до того заснованої конгрегації «Нові католички» (Nouvelles catholiques), призначенням якої була катехизація молодих прихильниць протестантизму. У 1683 році помер наставник і опікун Фенелона маркіз Антуан де Фенелон-Маніяк. У 1680—1685 роках Фенелон проповідував в Парижі і дієцезії Мо. Після скасування Нантського едикту (жовтень 1685) йому доручили проповідувати католицизм насильно зверненому протестантському населенню Сентонж і Пуату, де він залишався до червня 1686 року. В 1688 році Фенелон познайомився з відомим містиком, мадам Гійон. Фенелон ввів її в гурток пані Ментенон (з 1691 роки він став духівником останньої), де Гійон своїм пристрасним темпераментом захопила навіть розважливу і холодну кохану короля. Сам Фенелон до того захопився ідеями квієтизма, які проповідувала Гійон, що відкрито відстоював їх, ризикуючи своїм становищем і своєю кар'єрою.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]