Франсуа Фенелон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Фенелон
фр. Fénelon
François de Salignac de la Mothe-Fénelon.PNG
Ім'я при народженні фр. François de Salignac de La Mothe-Fénelon
Народився 6 серпня 1651(1651-08-06)[1][2][…]
Сент-Мондан
Помер 7 січня 1715(1715-01-07)[1][2][…] (63 роки)
Камбре
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність філософ, богослов, письменник, священик, поет, клерик, католицький священик
Alma mater
Мова творів французька[1]
Жанр трактат
Членство Французька академія
Конфесія католицтво

CMNS: Франсуа Фенелон на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Франсуа Фенелон (фр. François de Salignac de La Mothe-Fénelon; 6 серпня 1651 — 7 січня 1715) — французький священнослужитель, письменник, педагог, богослов. Автор відомого роману «Пригоди Телемака» — літературного бестселера XVIII—XIX століть.

Життєпис[ред. | ред. код]

Фенелон був вихідцем із знатного збіднілого роду. Він народився в Сент-Мондані (Перігор). Його батько, Понс де Фенелон, помер, коли синові було 12 років; до цього часу Франсуа жив в своєму родовому замку, не дуже багато часу присвячуючи заняттям внаслідок слабкого здоров'я. Потім його взяв під свою опіку дядько, Франсуа де Саліньяк де ла Мот-Фенелон, єпископ Сарла; навчався в Кагорському університеті і в Паризькій семінарії св. Сульпіція; був тонзурований в 1669 році. З 1671 року — канонік собору в Сарла. З 1679 року — настоятель незадовго до того заснованої конгрегації «Нові католички» (Nouvelles catholiques), призначенням якої була катехизація молодих прихильниць протестантизму. У 1683 році помер наставник і опікун Фенелона маркіз Антуан де Фенелон-Маніяк. У 1680—1685 роках Фенелон проповідував в Парижі і дієцезії Мо. Після скасування Нантського едикту (жовтень 1685) йому доручили проповідувати католицизм насильно зверненому протестантському населенню Сентонж і Пуату, де він залишався до червня 1686 року. В 1688 році Фенелон познайомився з відомим містиком, мадам Гійон. Фенелон ввів її в гурток пані Ментенон (з 1691 роки він став духівником останньої), де Гійон своїм пристрасним темпераментом захопила навіть розважливу і холодну кохану короля. Сам Фенелон до того захопився ідеями квієтизма, які проповідувала Гійон, що відкрито відстоював їх, ризикуючи своїм становищем і своєю кар'єрою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC
  3. а б Encyclopædia Britannica

Література[ред. | ред. код]