Франс Ееміль Сіланпяя
| Франс Ееміль Сіланпяя | |
|---|---|
| Frans Eemil Sillanpää | |
| Ім'я при народженні | фін. Frans Eemil Sillanpää |
| Псевдонім | Eemil Syväri[1] і Taata Sillanpää |
| Народився | 16 вересня 1888 Хямеенкюре, Фінляндія |
| Помер | 3 червня 1964 (75 років) Гельсінкі, Фінляндія |
| Поховання | Hämeenkyrö old cemeteryd[2] |
| Країна | Велике князівство Фінляндське |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Jumesniemi Church Schoold, Haukijärvi Schoold, Tampere Lyceum High Schoold і Гельсінський університет |
| Знання мов | фінська[3] |
| Мова творів | фінська |
| Роки активності | з 1916 |
| У шлюбі з | Sigrid Salomäkid і Anna von Hertzend |
| Діти | Saara Sillanpääd |
| Премії | |
| | |
Франс Ееміль Сілланпяя (фін. Frans Eemil Sillanpää; 16 вересня 1888 — 3 червня 1964) — видатний фінський письменник.
У 1939 році він був удостоєний нобелівської премії з літератури «за його глибоке розуміння селян своєї країни й вишукане мистецтво, з яким він зображував їх спосіб життя та їхній зв'язок із природою».
Франс Ееміль Сілланпяя народився в селянській родині в Гямеенкюре. Хоча його батьки були бідні, їм вдалося відправити його до школи в Тампере. У 1908 році він переїхав до Гельсінкі, щоб вивчати медицину. Між його знайомих були художник Ееро Ярнефельт, композитор Ян Сібеліус, письменник Югані Аго і художник Пекка Галонен.
У 1913-му Сілланпяя переїхав з Гельсінкі до свого рідного села й присвятив себе писанню. У 1916 році він одружився з Сіґрид Марією Саломякі, дочкою фермера з сусіднього села. Вони мали вісім дітей.
Він здобув міжнародну популярність за роман «Померла молодою» («Nuorena nukkunut») у 1931 році.
Астероїд 1446 Сіланпяя, відкритий відомим фінським астрономом і фізиком Юр'є Вяйсяля, був названий на його честь.
Сілланпяя є єдиним лауреатом Нобелівської премії в царині літератури від Фінляндії.

- Життя й сонце (Elämä ja aurinko), (1916)
- Ihmislapsia elämän saatossa, (1917)
- Праведна бідність (Hurskas kurjuus), (1919)
- Моя улюблена батьківщина (Rakas isänmaani), (1919)
- Хильту й Рагнар (Hiltu ja Ragnar), (1923)
- Enkelten suojatit, (1923)
- Omistani ja omilleni, (1924)
- Maan tasalta, (1924)
- Töllinmäki, (1925)
- Rippi, (1928)
- Kiitos hetkistä, Herra…, (1930)
- Покійна замолоду (Nuorena nukkunut), (1931)
- Шлях чоловіка (Miehen tie), (1932)
- Virranpohjalta, (1933)
- Люди в літній ночі (Ihmiset suviyössä), (1934)
- П'ятнадцятий (Viidestoista), (1936)
- Серпень (Elokuu), (1941)
- Ihmiselon ihanuus ja kurjuus (1945)
- 1446 Сіланпяя — астероїд, названий на честь письменника[4].
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
