Франтішек Грубін
| Франтішек Грубін | |
|---|---|
| František Hrubín | |
Франтішек Грубін у 1942 році | |
| Псевдо | Б. Червений, К. Влашек, Рафаель, Іван Грубін, Й. Грубін |
| Народився | 17 вересня 1910 Виногради (Прага), Австро-Угорщина |
| Помер | 1 березня 1971 (60 років) Чеські Будейовиці, Чехословаччина ·Серцева недостатність |
| Поховання | Вишеградське кладовище |
| Громадянство | |
| Національність | чех |
| Діяльність | письменник, поет, драматург, перекладач, редактор, сценарист |
| Alma mater | Карлів університет |
| Знання мов | |
| Заклад | Municipal Library of Pragued |
| Роки активності | 1930–1970 |
| Magnum opus | Романс для флюгельгорна |
| Діти |
|
| Автограф | |
| Нагороди | Орден національного художника Чехословаччини (1966) |
| IMDb | ID 0398681 |
| |
| |
Франтішек Грубін (чеськ. František Hrubín; 17 вересня 1910, Виногради[1] — 1 березня 1971, Чеські Будейовиці) — чеський письменник, поет, драматург, сценарист і перекладач. Писав природну та любовну лірику, згодом звернувся до поезії, що відображає тривоги та переживання. Також працював у галузі драматургії та кінематографії, створюючи сценарії для фільмів. Як перекладач, особливо зосереджувався на французькій літературі, адаптуючи твори класичних авторів чеською мовою.
Франтішек Грубін народився в родині будівельного асистента Франтішека Грубіна (1880) з Брежан та Анни Новотної (1887) з Лешан. Його родина проживала у Виноградах, однак із початком Першої світової війни батька мобілізували, і мати в 1914 році переїхала з синами до свого батька, Йозефа Новотного, у село Лешани. Грубін ріс у мальовничому регіоні Посазаві, який відіграв значну роль у його творчому становленні. Лешани стали важливим місцем у його житті, адже саме тут він отримав свої перші літературні враження, які пізніше трансформувалися у його твори. З дитинства він захоплювався природою, фольклором та народною культурою, що згодом відобразилося у його поезії.[2]
З 1916 по 1922 рік навчався в місцевій школі Лешан. Після цього продовжив освіту в кількох гімназіях Праги, де проявив талант до літератури. Уже в юнацькі роки почав писати власні поезії, які відзначалися глибоким емоційним забарвленням. Після закінчення школи у 1932 році вступив до Карлового університету, де намагався вивчати філософію та право, але не завершив навчання через матеріальні труднощі. Від 1934 року працював у Міській бібліотеці Праги, а згодом — у Міністерстві інформації Чехословаччини, де мав змогу спілкуватися з провідними літераторами країни.
2 грудня 1939 року Франтішек одружився з Ярмілою Голою.[1] У них народилося двоє дітей: дочка Їтка (1940–2020), яка стала перекладачкою, та син Віт (1945–1995), кінорежисер і телевізійний продюсер.[2] Родина Грубіна підтримувала тісні зв'язки з багатьма діячами культури, що сприяло його творчому розвитку.
Франтішек Грубін відіграв значну роль у заснуванні дитячого журналу "Mateřídouška", який редагував у 1945–1948 роках. Він прагнув донести до дітей любов до поезії, розвивати їхню уяву та естетичне сприйняття світу. Перекладав з французької (наприклад, Шарль Бодлер, Стефан Малларме, Артюр Рембо, Поль Верлен), німецької та, у лінгвістичній співпраці, з низки інших мов (наприклад, китайської, індійських мов, російської, сербськохорватської).[3]
На II з'їзді Спілки чехословацьких письменників (1956) разом із Ярославом Сейфертом різко критикував зв'язок літератури з політикою. Він публічно підтримав переслідуваних митців, зокрема поета Їржі Колара, і виступив проти негативних оцінок творчості Франтішка Галаса.[4] Через ці заяви Грубіна на деякий час позбавили можливості публікувати власні твори, дозволяючи лише переклади та дитячу літературу. Його самостійна творчість неодноразово зазнавала цензурних обмежень.
З 1945 року мешкав у Празі-Голешовицях і Лешанах, а також часто відвідував Хлум у Тршебоні, де згодом придбав будинок. Останні роки життя були непростими через політичні утиски та стан здоров'я. Незважаючи на труднощі, він продовжував працювати, перекладаючи та редагуючи літературні твори.
Франтішек Грубін помер 1 березня 1971 року в Чеських Будейовиціх. Похований на Вишеградському кладовищі в Празі, де його могила стала місцем вшанування для шанувальників його творчості.
Під час II з'їзду Спілки чехословацьких письменників "Літерарні новіни" спершу опублікували виступи Грубіна та Сейферта в повному обсязі[5], проте випуск від 20 травня 1956 року вже не містив їхніх промов, залишаючи лише виступи інших учасників дискусії.[6]
За спогадами чеського літературознавця Вацлава Черного, під час візиту до Парижа у 1966 році Грубін отримав листа від письменника Яна Чепа, який запрошував його на зустріч. Однак Грубін, лояльний до режиму, продемонстрував свою відданість владі, демонстративно знищивши листа в присутності свідків.[7]
Ф. X. Шалда про творчість Грубіна сказав: "Тихий екстатик і зачарований мелодик".
- "Куємо щастя" : Уривок з поеми / Пер. В.Швеця // Дніпро. - 1950. - №8. - С. 14-16
- "У новорічну ніч" : Вірш / Пер. Т. Масенка // Вітчизна. - 1956. - Nº 5. - C. 102—103.
- «...Нехай в тобі, мій співе, сумнів біль...» : Вірш / Пер. Г. Кочура // Вітчизна. - 1960. - Nº 5. — С. 113.
- "Життя" ; "Сонячний ліс"; «З дівчиною біля кринички в лузі...»: Вірші / Пер. В. Стругинського // Всесвіт. — 1966. - Nº 5. — C. 79-81.
- "Пора закоханих" : Вірш / Пер. Р. Лубківського // Жовтень. — 1972.— Nº 7. — С. 16.
- "Про що співає деревце": збірка віршів для дітей / Ф. Грубін ; пер. з чес. Володимира Лучука. — Київ, 1975.
- [Вірші] / Ф. Грубін ; пер. з чес. Володимира Лучука // Чарівний глобус. — Львів, 1977.
- "Мізинчик та його товариші": казки / Ф. Грубін ; пер. з чес. В. Бичка; мал. О. Кошеля. — К.: Веселка, 1982. — 40 с.: іл.
- Співано здалека (Zpíváno z dálky) – 1933 – пісенна мелодійна поезія, близька до стилю Ярослава Сейферта.
- Краса по бідності (Krásná po chudobě) – 1935 – мотиви народження і смерті, землі та Всесвіту, прагнення до гармонії, звернення до позитивних цінностей.
- Земля по полудні (Země po polednách) – 1937.
- Бджолині стільники (Včelí plást) – 1940 – медитативна поезія.
- Земля-суддя (Země sudička) – 1941 – звернення до традиційних поетичних цінностей. Написана в період окупації; стверджує, що земля – єдина певність.
- Помах крил (Mávnutí křídel) – 1944.
- Цикади (Cikády) – 1944.
- Поема Ніч Йова (Jobova noc) – 1945 – символічний вираз загрози рідній землі, п’ятичастинна поема, патетичний образ чеського народу.
- Хліб зі сталлю (Chléb s ocelí) – 1945 – реакція на війну.
- Хіросіма (Hirošima) – 1948 – лірико-епічний твір, вільний вірш. Марксистська критика не сприйняла цей твір. Оповідає про долі людей перед вибухом.
- Перетворення (Proměna) – 1957.
- Аж до кінця любові (Až do konce lásky) – 1961.
- Романс для флюгельгорна (Romance pro křídlovku) – 1962; у 1966 році екранізовано режисером О. Ваврою.
- Чорний денник (Černá denice) – 1968.
- Поема Лешанські ясла (Lešanské jesličky) – 1970.
- Серпнева неділя (Srpnová neděle) – 1958 – відхід від робітничої тематики, дія відбувається біля південночеського ставка. Персонажі не мають чітко позитивних або негативних рис. Відзначається соціальними й поколінними конфліктами. Екранізована в 1960 році (реж. О. Вавра).
- Кришталева ніч (Křišťálová noc) – 1961.
- Олдржих і Божена (Oldřich a Božena) – 1984 року екранізована режисером О. Ваврою.
Франтішек Грубін писав дитячі вірші, загадки, лічилки, пісеньки та казки:
- Говоріть зі мною (Říkejte si se mnou) – 1943 – модерна дитяча поезія, що використовує народну словесність.
- Як ловити сонечко (Jak se chytá sluníčko) – 1948.
- Граємо цілий день (Hrajeme si celý den) – 1955.
- Біжить вівця, біжить (Běží ovce, běží) – 1957 – загадки, ілюстровані Дагмар Бєрковою.
- Світить, сонечко, світи (Sviť, sluníčko, sviť) – 1961.
- Несу, несу квіти (Nesu, nesu kvítí) – 1951 – вірші про квіти.
- Шпачок віршів і казок (Špalíček veršů a pohádek) – 1960, ілюстрований Їржі Трнкою.
Державні премії:
- 1942 – Державна премія за літературу за збірку Země sudička
- 1954 – Державна премія за літературу за поезії Mánesův orloj, Kuřátko v obilí, Hrajte si s námi
- 1958 – Державна премія за літературу за твори Můj zpěv і Proměna
- 1964 – Премія Марії Маєрової (за найкращі твори дитячої літератури)
- 1966 – Звання національний артист
- 1968 – Премія Марії Маєрової
- 1968 – Державна премія за літературу та за кіносценарій Romance pro křídlovku
- 1969 – Пам'ятна медаль до 100-річчя від народження Отакара Бржезіни, вручена на відзначення 40-ї річниці з дня його смерті
Назви вулиць:
- Вулиця Hrubínova є в містах: Прага 4, Бенешов, Градець-Кралове, Нератовіце, Їрни
- Вулиця Františka Hrubína знаходиться в: Чеські Будейовиці, Теплиці, Тршебич, Світави, Гавіржов
Пам'ятники та меморіальні місця:
- Бюст Франтішека Грубіна встановлено в Гавіржові та Хлумі у Тршебоні
- У 2015 році обговорювалося питання встановлення пам'ятної дошки Франтішека Грубіна у Празі 7
Меморіальна кімната:
- Меморіальна кімната Франтішека Грубіна розташована у Лешанах, будинок №23 (округ Бенешов)
- ↑ а б Archivní katalog. katalog.ahmp.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ а б Lexikon české literatury. Sv. 2: 2. H - L, dodatky k LČL 1, A - G K - L, dodatky A - G. Praha: Academia. 1993. ISBN 978-80-200-0345-4.
- ↑ Hrubín František. databaze.obecprekladatelu.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Projev Františka Hrubína na 2. sjezdu československých spisovatelů | V noci jsem snil, že jsem motýlem. www.odaha.com. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Ústav pro českou literaturu AV ČR, v. v. i. | Digitalizovaný archiv časopisů | LitNII/5.1956/18/10.png. archiv.ucl.cas.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Ústav pro českou literaturu AV ČR, v. v. i. | Digitalizovaný archiv časopisů | LitNII/5.1956/20/1.png. archiv.ucl.cas.cz. Процитовано 8 лютого 2025.
- ↑ Černý, Václav (1992). Paměti (вид. Vyd. 2., rozšiřené). V Brně: Atlantis. ISBN 978-80-7108-072-5.
- Вацлав ЧЕРНИЙ. "Спогади: 1945–1972". Т. 3. 2-ге розширене видання. Брно: Atlantis, 1992. 670 с. ISBN 80-7108-036-5.
- Владімір ФОРСТ (ред.) та ін. "Лексикон чеської літератури: особистості, твори, установи". Т. 2, H–L. Ч. 1, H–J. Перше видання. Прага: Academia, 1993. 589 с. ISBN 80-200-0345-2.
- Іва МАЛКОВА. "Адресат Франтішек Грубін: листи Ф. Грубіна, Я. Сейферта, Й. Стрнадла, Е. Фринти". Перше видання. Брно: Host, 2010. 376 с. (Spis OU, ч. 212/2010). ISBN 978-80-7294-373-9. (З архівної спадщини Франтішека Грубіна).
- Іва МАЛКОВА. "Франтішек Грубін з архівних фондів". Перше видання. Острава: Філософський факультет Остра́вського університету, 2011. 336 с. ISBN 978-80-7368-971-1.
- Іва МАЛЬКОВА, Даніел РЖЕГАК. "Творча особистість Франтішека Грубіна: бібліографія". Перше видання. Брно: Host, 2009. 333 с. ISBN 978-80-7368-740-3.
- Йозеф СТРНАДЕЛ. "Франтішек Грубін". Перше видання. Прага: Československý spisovatel, 1980. 207 с., 8 нумерованих с. ілюстрацій. Портрети письменників.
- Мирослав ПЕТРЖІЧЕК. "Коментарі до сучасної чеської поезії". Перше видання. Прага: Československý spisovatel, 1957. 117 с.
- Ян ЗАГРАДНІЧЕК та ін. "Під знаком „jadis“…: взаємне листування Яна Заграднічка та Франтішека Грубіна (1937–1950)". Перше видання. Пршибрам: Pistorius & Olšanská, 2018. 204 с. (Scholares, т. 57). ISBN 978-80-7579-029-3.
- Франтішек Грубін у "Словнику чеської літератури після 1945 року"
- Спілка чехословацьких письменників у "Словнику чеської літератури після 1945 року"
- Твори Ф. Грубіна в Архіві Чеського радіо
- Франтішек Грубін у базі даних Архіву Національного театру
- Франтішек Грубін на Kinobox.cz
- Збережені уривки поезії (архівовано 9 жовтня 2012 року)
- Франтішек Грубін у Чесько-Словацькій кінематографічній базі даних
- Франтішек Грубін в Internet Movie Database (англ.)
- "Крила моїх кохань" – остання поетична збірка
- ČRo, Мілош Долежал: "Та річка дитинства, моєї юності"
