Франциск-Антоній Ледуховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франциск-Антоній Ледуховський
Народився 1728
Помер 9 січня 1783(1783-01-09)
Відень, Габсбурзька монархія
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність дипломат
Посада deputy to the Sejm of the First Polish Republic[d], Воєводи чернігівські і Polish elector[d]
Рід Ледуховські
Батько Адам Ледуховський
Діти Antoni Bartłomiej Ledóchowski[d]
Нагороди
орден Білого Орла орден святого Станіслава
Герб Шалава.

Франциск-Антоній Лідихівський, або Ледуховський (пол. Franciszek Antoni Ledóchowski; 1728 — 9 січня 1783) — державний, політичний і військовий діяч, дипломат Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Ледуховських гербу Шалава. Чернігівський воєвода (17761783), сенатор. Староста володимирський (17441775) і гайсинський1774). Королівський підкоморій1765). Ротмістр панцерної кінноти (1744).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Волині. Син волинського каштеляна Адама Ледуховського та його дружини Людвіки Вербовської. Успадкував від батька села Печихвости та Хотин (тепер Рівненської області) на Волині.

1744 року вперше обраний до Сейму від Чернігівського воєводства. 1758 року повторно обраний від того самого воєводства як представник «Фамілії». У 1763 року судився з представниками родів Паців та Пузинами за село Іваниська. У 1764 році обраний на конвокаційний сейм, у якому не брав участі. Того ж року, на елекційному сеймі, підписав акт обрання королем Станіслава Августа Понятовського. 1774 року отримав у Володимирі-Волинському єзуїтську юридику й Гайсинське староство. 1775 року передав Володимирське староство Миколаю Ледуховському. Того ж року нагороджений Орденом Святого Станіслава, а 1777 року — Орденом Білого Орла[1]. 1779 року пішов із політичного життя на знак протесту проти втручання сусідніх держав у справи Речі Посполитої. Передав усі повноваження щодо ведення майнових справ сину Антонію-Варфоломію. Наприкінці життя жив у Гданську. Помер у Відні.

Сім'я[ред. | ред. код]

1745 року одружився із Людвікою Денгоф — донькою серадзького каштеляна, що внесла до посагу клімонтувський «ключ», Оссолін, Тетіїв. Від неї мав синів Адама, Антонія-Варфоломія, Станіслава та доньок Анну, Аполонію, Маріанну-Анну.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Męclewska, Marta. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — Warszawa 2008.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]