Франциск Сарсе

Франциск Сарсе
фр. Francisque Sarcey
Ім'я при народженні	фр. François Sarcey
Народився	8 жовтня 1827(1827-10-08) Дурдан
Помер	16 травня 1899(1899-05-16) (71 рік) Париж
Поховання	Цвинтар Монмартр
Громадянство	Франція
Діяльність	журналіст, театральний критик, письменник, коментатор
Відомий завдяки	письменник, публіцист, театральний критик
Alma mater	Вища нормальна школа
Знання мов	французька
Заклад	Q117756542?
Членство	Ліга французької батьківщиниd
Діти	Yvonne Sarceyd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Франци́ск Сарсе́ (фр. Francisque Sarcey; 8 жовтня 1827(18271008),  — 16 травня 1899) — французький письменник, публіцист і театральний критик.

Життєпис

Народився у муніципалітеті Дурдан, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Ессонн, Франція.

Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі, деякий час був викладачем.

З 1860 року цілком віддається літературній і журналістській діяльності.

Будучи помірним лібералом, він у своїх судженнях про явища мистецтва керувався критерієм «здорового глузду», тобто писав так, як це було прийнятно і зрозуміло для середнього паризького буржуа. Як театральний критик, Ф. Сарсе дуже швидко посів одне з провідних місць. Він нерідко звеличував твори, що вирізнялися виключно зовнішніми ефектними положеннями, часто замовчуючи п'єси тих драматургів, які, цураючись штучних ефектів у побудові інтриги, намагалися дати більш поглиблену картину людських переживань і відносин. Захисник французьких комедійних традицій. Ф. Сарсе надмірно звеличував Е. Лабіша і Гандільйо, вважав Е. Скріба і В. Сарду чи не першими драматургами Франції, водночас залишився цілком чужим до нових віянь у галузі драматургії, пов'язаних з іменами Г. Ібсена, Л. Толстого, Г. Гауптмана та Г. Зудермана.

Помер у Парижі. Похований на цвинтарі Монмартр.

Основні твори

• Le nouveau seigneur de village (укр. Новий власник села, 1862);
• Le siege de Paris (укр. Облога Парижу, 1871);
• Etienne Moret (укр. Етьєн Море, 1876);
• Comédiens et comediennes (укр. Комедії і комедіанти, 1878—1884);
• Souvenirs de jeunesse (укр. Спогади молодості, 1884);
• Souvenirs d'âge mur (укр. Спогади вікового муру, 1892).

Джерела

• Літературна енциклопедія: Сарсе. (рос.)