Французький інститут Далекого Сходу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Французький інститут Далекого Сходу
Puducherry EFEO.jpg
48°51′52″ пн. ш. 2°17′32″ сх. д. / 48.86444444447177204° пн. ш. 2.2922222222499777° сх. д. / 48.86444444447177204; 2.2922222222499777Координати: 48°51′52″ пн. ш. 2°17′32″ сх. д. / 48.86444444447177204° пн. ш. 2.2922222222499777° сх. д. / 48.86444444447177204; 2.2922222222499777
Тип школа і науково-дослідний інститут
Країна Flag of France.svg Франція
Розташування Париж
Засновано 1907
Членство у Paris Sciences et Lettres[d]
Сайт efeo.fr
CMNS: Французький інститут Далекого Сходу на Вікісховищі

Французький інститут Далекого Сходу (ФІДС) (фр. L'École française d'Extrême-Orient (EFEO) — заснований в 1898 році, під назвою «Археологічна місія в Індокитаї».

Історія[ред. | ред. код]

Представляв собою дослідницьку організацію, на зразок тих, що вже до цього були створені в Римі та Афінах. Спочатку розташовувався в Сайгоні, потім в Ханої, весь час до початку Другої світової знаходився під патронажем генерал-губернатора Індокитаю.

У 1954 році (поразка Франції при Дьенбьенфу) штаб-квартира ФІДС переїхала на постійне місце в Париж.

У сферу наукових інтересів входять Південна і Південно-Східна Азія, Далекий Схід. Регіональні дослідницькі центри знаходяться в Гонконзі (КНР), Пуні і Пудучеррі (Індія), Джакарті (Індонезія), Кіото і Токіо (Японія), Пномпені і Сиємреапі (Камбоджа), Сеулі (Південна Корея), В'єнтьяні (Лаос), Куала-Лумпурі (Малайзія), Рангуні (Бірма), Бангкоку і Чіангмаї (Таїланд), Тайбеї (Тайвань), Ханої (В'єтнам).

Література[ред. | ред. код]

  • Catherine Clémentin-Ojha et Pierre-Yves Manguin, Un Siècle pour l'Asie, l'École française d'Extrême-Orient, 1898—2000, Les Éditions du Pacifique/École française d'Extrême-Orient, Paris, 2001