Франц-Ульріх Гартль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц-Ульріх Гартль
нім. Franz-Ulrich Hartl
Народився 10 березня 1957(1957-03-10)[1] (62 роки)
Ессен, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність біохімік, викладач університету, хімік
Alma mater Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Сфера інтересів біохімія
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Член Леопольдина, Національна академія наук США, Баварська академія наук, North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Arts[d] і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
кавалерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження[d] (2011)

Міжнародна премія фонду Гайрднера (2004)

Körber European Science Prize[d] (2006)

Otto Warburg Medal[d] (2009)

Премія Луїзи Гросс-Горвіц[d] (2008)

Albany Medical Center Prize[d] (2016)

Dr H.P. Heineken Prize for Biochemistry and Biophysics[d] (2010)

премія Массрі[d] (2011)

премія Розенстіла[d] (2007)

Премія Лейбніца (2002)

Feldberg Foundation[d] (2004)

Berlin-Brandenburg Academy Award[d] (1999)

Ernst Schering Prize[d] (2016)

Ernst-Jung-Preis für Medizin[d] (2005)

Heinrich Wieland Prize[d] (2011)

Wilhelm Vaillant Prize[d] (2000)

The Shaw Prize in Life Science and Medicine[d] (2012)

Франц-Ульріх Гартль (нім. Franz-Ulrich Hartl, нар. 10 березня 1957(19570310), Ессен, ФРН) — німецький науковець. Фахівець з біохімії та цитології. З 1997 року директор Відділу клітинної біохімії Інституту біохімії[de] Товариства Макса Планка[2][3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Отримав ступінь в Гейдельберзькому університеті. В 1990 році отримав ступінь хабілітованого доктора медицини в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Займається вивченням фолдингу білка.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Die Steuerung peroxisomaler Enzymaktivitäten durch Schilddrüsenhormon in der Leber der Ratte. Шаблон:DNB, Dissertation, Heidelberg 1985.
  • Topogenesis of Mitochondrial Proteins. Mechanisms of Sorting and Assembly of Proteins into the Mitochondrial Subcompartments. Habilitationsschrift, München 1990.
  • als Herausgeber: Protein Targeting to Mitochondria. JAI Press, Greenwich, Conn. [u. a.] 1996 (=Advances in molecular and cell biology, Band 17), ISBN 0-7623-0144-9
  • F. U. Hartl: Molecular Chaperones in Cellular Protein Folding. In: Nature. Band 381, 1996, S. 571—580, doi:10.1038/381571a0.
  • F. U. Hartl und M. Hayer-Hartl: Molecular chaperones in the cytosol. From nascent chain to folded protein. In: Science. Band 295, 2002, S. 1852—1858, doi:10.1126/science.1068408.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]