Франц Гайлер
| Франц Гайлер | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Franz Hayler | |||||||||||
 | |||||||||||
| Народився |
29 серпня 1900[1][3][2] Шварценфельд, Швандорф, Верхній Пфальц, Баварія, Німецька імперія | ||||||||||
| Помер |
11 вересня 1972[1][2] (72 роки) Ашау-ім-Кімгау, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, ФРН | ||||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | політик | ||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||
| Членство | СА, СС[3], Corps Bavaria Münchend і Freikorps Oberlandd | ||||||||||
| Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd | ||||||||||
| Військове звання |
 Группенфюрер СС | ||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3][4] | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Франц Гайлер (нім. Franz Hayler; 29 серпня 1900, Шварценфельд — 11 вересня 1972, Ашау-ім-Кімгау) — німецький бізнесмен і політик часів Третього Рейху, группенфюрер СС, співробітник СД (1939), лідер військової економіки, державний серетар і заступник рейхсміністра економіки. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг.
Біографія[ред. | ред. код]
Син мюнхенського продавця. Вивчав політологію в Мюнхені, здобув докторський ступінь. В рядах добровольчого корпусу Оберланд брав участь у боях проти Баварської Радянської Республіки, а також в Рурській області і Верхній Сілезії. Учасник Пивного путчу. З 1927 року — незалежний бізнесмен, член багатьох бізнес-асоціацій.
1 грудня 1931 року вступив у НСДАП (квиток № 754 133), в середині 1933 року- у СС (№ 64 697). В 1935 році балотувався на виборах у рейхстаг від Мюнхена, але програв вибори. З 11 вересня 1942 року і до кінця Другої світової війни — депутат рейхстагу. З 1943 року — голова відділу міністерства економіки, в листопаді призначений державним секретарем і заступником міністра економіки Вальтера Функа.
Був членом «Кола друзів рейхсфюрера СС».
В 1945 році інтернований, виступав свідком на Нюрнберзькому процесі. Після звільнення — незалежний підприємець в Мюнхені.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Сілезький Орел 2-го і 1-го класу
- Тірольський Орел
- Аннабергський хрест
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Орден крові
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Лідер воєнної економіки (30 січня 1938)
- Залізний хрест 2-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу[5]
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг (16 серпня 1944)[5]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вальтер Функ (праворуч) вручає Гайлеру Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг (серпень 1944)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- ↑ Braunbuch: Kriegs- und Naziverbrecher in der Bundesrepublik: Staat, Wirtschaft, Armee, Verwaltung, Justiz, Wissenschaft — 1968.
- ↑ а б Hayler, Franz - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 24 грудня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Zweite aktualisierte Auflage, Frankfurt am Main 2005, ISBN 978-3-596-16048-8, Eintrag zu Hayler, S. 234.
- Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
- Народились 29 серпня
- Народились 1900
- Уродженці Баварії
- Померли 11 вересня
- Померли 1972
- Померли в Баварії
- Группенфюрери СС
- Члени НСДАП
- Кавалери Лицарського Хреста Воєнних заслуг
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу
- Нагороджені Сілезьким Орлом 1-го ступеня
- Нагороджені Сілезьким Орлом 2-го ступеня
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Орденом Крові
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені перснем «Мертва голова»
- Лідери військової економіки (Третій Рейх)
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Політики Німеччини
- Доктори наук Німеччини
- Члени Фрайкору
- Працівники СД
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС
- Свідки на Нюрнберзьких процесах
- Німецькі підприємці