Франц Екерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Екерт
Franz Eckert
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 5 квітня 1852(1852-04-05)
Місце народження Нова Руда, Клодзький повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Дата смерті 8 серпня 1916(1916-08-08) (64 роки)
Місце смерті Сеул, Японська імперія, Японія[1]
Причина смерті злоякісна пухлина
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Професія композитор, капельмейстер
Освіта Вища музична
Жанр Гімни, марші, музика для духового оркестру.
Колективи Оркестри Імператорської гвардії, Національної військової академії, музичні колективи Імператорських дворів Японії та Кореї.
Нагороди
орден Вранішнього Сонця 5 класу Order of the Rising Sun, 6th class
CMNS: Файли у Вікісховищі

Франц Екерт (нар. 5 квітня 1852(18520405) — пом. 8 серпня 1916 Сеул) — німецький композитор відомий як автор музики національних гімнів Японії (Кімі ґа йо яп. 君が代) та Корейської імперії (кор. 대한제국의 국가).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Нова Руда (нім. Neurode) провінції Сілезія у сім'ї судового службовця. Навчався в консерваторії Бреслау і вищій музичній школі м. Дрезден, після закінчення котрої служив військовим музикантом в Нисі. Згодом був призначений капельмейстером ІМВС до Вільгельмсгафена, де його помітили представники японського уряду й в 1879 році Екерта було запрошено до Японії як іноземного радника.

В Японії[ред. | ред. код]

Обкладинка партитури гімну Японії муз. обробки Екерта.

Того ж року він прибув до Токіо і залишався в Японії протягом 20 років — спочатку його було призначено до Імперського флоту Японії де він в 1879—1880 р. диригував оркестр флоту, а потім працював в Міністерстві культури. У 1880 році він склав музику японського гімну «Кімі га йо» і представив його в палаці на день народження імператора Мейдзі 3 листопада. До Екерта існувало два варіанти гімну, написаних іншими композиторами. Обидва варіанти були відкинуті на користь музики Екерта.

У період між 1883 і 1886 роком композитор працював у Міністерстві освіти, та перебував на посаді голови Музичної атестаційної комісії духових та класичних колективів. У березні 1888-го Екерт приєднався до Департаменту класичної музики Управління Імператорського двору Японії, заснував оркестри імператорської гвардії Імператорської гвардії та Національної військової академії. У цей період він активно складає музику для імператорського двору і збройних сил — зокрема, йому належить авторство поховального маршу «Велика скорбота», написаного з нагоди смерті імператриці Ейсьо (вдови Комея). Він брав активну участь у складанні урочистої музики для двору та військових, а також впровадив в Японії цілий ряд західних музичних інструментів і музичних теорій.

В Кореї[ред. | ред. код]

В Кореї під час святкування на честь дня народження Імператора Коджона.

Контракт Екерта з японським урядом закінчився в 1899 році, і він, разом зі своїми шістьма дітьми, повернувся до Німеччини. Однак на батьківщині він не затримався вже в 1901 році виїхавши до Кореї на запрошення уряду цієї країни. На новому місці композитор теж складав музику при дворі, керував оркестром при дворі Імператора та консультував корейців в галузі європейських музичних традицій. Незабаром його попрохали скласти музику для гімну Корейської імперії[en]. 9 вересня 1902 гімн був представлений імператору Коджон. Втім оскільки в 1910-му році Корея була анексована Японією, то її власний гімн був заборонений, натомість лунав загальноімперський, написаний Екертом раніше — «Кімі ґа йо». Франц Екерт продовжив проживання в Кореї. У нього почалися проблеми зі здоров'ям. В 1916 році він пішов з посади диригента оркестру і того ж року помер в Сеулі у віці 65 років від раку шлунка.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1065761457 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.