Франц Зераф Штадіон фон Вартгаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Franz von Stadion.png

Франц Зераф (Серафим[1]) Штадіон, граф фон Вартгаузен і Таннгаузен (нім. Franz Seraph Stadion, Graf von Warthausen und Thannhausen; * 27 липня 1806 — † 8 червня 1853) — австрійський державний діяч. Губернатор Галичини, міністр внутрішніх справ Австрійської імперії в уряді графа Шварценберга.

Життєпис[ред.ред. код]

Почав свою кар'єру як урядовець австрійської адміністрації в Галичині (Станіславів і Ряшів), губернатор Побережжя (Трієсту й Істрії) 1841–1847 і Галичини 1847–1848, міністр внутрішніх справ Австрійської імперії 1848–1849.

Наказав арештувати тих, хто бунтував людей обіцянкою скасування панщини.[2] Відіграв важливу роль у скасуванні панщини (цісар підписав закон за його порадою), зокрема, в Галичині, ставився прихильно до Головної Руської Ради і підтримував змагання галицьких українців за вживання рідної мови у шкільництві й адміністрації проти сильної опозиції з боку поляків, які обвинувачували його в розпалюванні україно-польської ворожнечі. Обороняв від нападок польських шовіністів о. Григорія Шашкевича після призначення останнього радником міністерства освіти у Відні.[3].

Посол до Райхстагу Австрійської імперії від 1848 р. в окрузі Рава-Руська.[4][5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 163. ISBN 5-7773-0359-5
  2. Василь Верига. Нариси з історії України… С. 164
  3. Д-р Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944  с. — (іл).— С. 53-54
  4. Д-р Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944  с. — (іл).— С. 53
  5. Степан Шипилявий. Що нам приніс 1848 рік // Бучач і Бучаччина… С. 855

Література[ред.ред. код]