Франц Зераф Штадіон фон Вартгаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Franz Seraph von Stadion
Franz von Stadion.png
Народився 27 липня 1806(1806-07-27)[1]
Відень
Помер 8 червня 1853(1853-06-08)[1] (46 років)
Відень
Громадянство (підданство) Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрія
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність політик
Alma mater Віденський університет
Батько Johann Philipp Stadion, Count von Warthausen[d]

Франц Зераф (Серафим[2]) Штадіон, граф фон Вартгаузен і Таннгаузен (нім. Franz Seraph Stadion, Graf von Warthausen und Thannhausen; 27 липня 1806 — 8 червня 1853) — австрійський державний діяч. Губернатор Королівства Галичини та Володимирії, міністр внутрішніх справ Австрійської імперії в уряді графа Шварценберга.

Життєпис[ред.ред. код]

Почав свою кар'єру як урядовець австрійської адміністрації в Галичині (Станіславів і Ряшів), губернатор Побережжя (Трієсту й Істрії) 1841—1847 і Галичини 1847—1848, міністр внутрішніх справ Австрійської імперії 1848—1849.

Наказав арештувати тих, хто бунтував людей обіцянкою скасування панщини.[3] Відіграв важливу роль у скасуванні панщини (цісар підписав закон за його порадою), зокрема, в Галичині, ставився прихильно до Головної Руської Ради і підтримував змагання галицьких українців за вживання рідної мови у шкільництві й адміністрації проти сильної опозиції з боку поляків, які обвинувачували його в розпалюванні україно-польської ворожнечі. Обороняв від нападок польських шовіністів о. Григорія Шашкевича після призначення останнього радником міністерства освіти у Відні.[4].

Посол до Райхстагу Австрійської імперії від 1848 р. в окрузі Рава-Руська.[5][6]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119520702 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с. — С. 163. — ISBN 5-7773-0359-5.
  3. Верига В. Нариси з історії України… — С. 164.
  4. Проф. д-р Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53—54.
  5. Д-р Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53.
  6. Шипилявий Степан. Що нам приніс 1848 рік // Бучач і Бучаччина… — С. 855.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.