Франц Йозеф Вальц

Франц Йозеф Вальц
нім. Franz Josef Walz
Гауптман Вальц (Їзреельська долина; 1917/18).
Народився	4 грудня 1885(1885-12-04) Шпаєр, Німецька імперія
Помер	18 грудня 1945(1945-12-18) (60 років) Вроцлав, Адміністративний округ Бреслауd, Провінція Нижня Сілезія, Вільна держава Пруссія, Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, Ас
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант Люфтваффе
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль принца-регента Луїтпольда Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Османие 4 ступеня Медаль «Ліакат» Галліполійська зірка Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медіафайли у Вікісховищі

Франц Йозеф Вальц (нім. Franz Josef Walz; 4 грудня 1885, Шпаєр — 18 грудня 1945, Бреслау) — німецький льотчик-ас, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

15 липня 1905 року вступив у 8-й піхотний полк Баварської армії. В 1913 році почав навчання на льотчика в Шляйсгаймі. Коли почалася Перша світова війна, він вступив у польовий льотний дивізіон 3б. В липні 1916 року був поранений і переведений в 1-й запасний льотний дивізіон у Шляйсгаймі. З листопада його знову переводили в різні ескадрильї. Після смерті Освальда Бельке з 29 листопада 1916 року по 9 червня 1917 року був командиром 2-ї винищувальної ескадрильї. Всього за час бойових дій здобув 7 повітряних перемог. Після закінчення війни з грудня 1919 по січень 1920 служив на авіабазі в Шляйсгаймі. З 1 лютого 1920 по 1 жовтня 1933 року служив у поліції, в 1927/29 роках перервав службу для участі в шведсько-китайській експедиції під керівництвом Свена Гедіна.

1 травня 1934 року вступив в рейхсвер як офіцер служби комплектування. 1 грудня 1934 року перейшов в люфтваффе. З 1 грудня 1934 року — директор авіаційного управління Кельна, з 1 грудня 1937 року — Берліна. 1 жовтня 1937 року зарахований на дійсну службу. З 1 вересня 1939 року — вищий льотний навчальний командир 7. 20 травня 1940 року захворів і був відправлений в резерв ОКЛ. Після одужання 1 квітня 1941 року був призначений комендантом аеродрому Горно. 31 жовтня 1944 року звільнений у відставку. В травні 1945 року взятий в полон радянськими військами, потім був переданий польським комуністам. Помер в ув'язненні.

Звання

• Фанен-юнкер (15 липня 1915)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 листопада 1905)
• Фенріх (15 лютого 1906)
• Лейтенант (12 березня 1908)
• Оберлейтенант (30 листопада 1914)
• Гауптман (20 січня 1917)
• Гауптман поліції (1 лютого 1920)
• Майор поліції (1 вересня 1930)
• Оберстлейтенант поліції (1 травня 1933)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1934)
• Оберст (1 жовтня 1935)
• Генерал-майор запасу (1 червня 1938)
• Генерал-майор (1 квітня 1939)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1941)

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак пілота (Баварія)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з короною і мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Орден «Османіє» 4-го класу з шаблями (Османська імперія)
• Срібна медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (5 вересня 1916)
• Pour le Mérite (9 серпня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Література

• Harald Potempa: Die Königlich-Bayerische Fliegertruppe 1914–1918. (Diss., München 1995). Frankfurt am Main 1997, ISBN 3-631-30508-7.
• Sven Hedin: Auf großer Fahrt: meine Expedition mit Schweden, Deutschen und Chinesen durch die Wüste Gobi 1927–1928. F.A. Brockhaus, Leipzig 1929.
• Sven Hedin: Rätsel der Gobi: die Fortsetzung der grossen Fahrt durch Innerasien in den Jahren 1928–1930. F.A. Brockhaus, Leipzig 1931.
• Hans Böhm: Finanzierung der Zentralasienexpedition Sven Hedins: „Strengste Geheimhaltung wird von allen Beteiligten als unerlässlich angesehen“. In: Erdkunde: Archiv für wissenschaftliche Geographie. Bd. 57. (2003), 1. S. 40–54.

Посилання

• Біографічні дані.
• Нагороди.