Франц Йосиф II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Йосиф II
нім. Franz Joseph Maria Aloys Alfred Karl Johannes Heinrich Michael Georg Ignaz Benediktus Gerhardus Majella
Народився 16 серпня 1906(1906-08-16)[1][2][…]
Frauenthal Castled
Помер 13 листопада 1989(1989-11-13)[1][2][…] (83 роки)
Грабс, Верденберг, Санкт-Галлен, Швейцарія
Поховання
Країна  Ліхтенштейн
Діяльність лісознавець, політик
Alma mater Університет природних ресурсів та наук про життяd
Знання мов німецька
Членство Міжнародний олімпійський комітет, AKV Rauracia Baseld і Akademische Burschenschaft der Glanzenburgerd
Титул Правлячий принц Ліхтенштейнуd
Посада Правлячий принц Ліхтенштейнуd
Конфесія католицька церква
Рід Ліхтенштейни
Батько Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн
Мати Єлизавета Амалія Австрійська
Брати, сестри Георг фон Ліхтенштейн і Карл Альфред фон Ліхтенштейнd
У шлюбі з Георгіна фон Вільчек
Діти Ганс-Адам II Ліхтенштейн[3], Ніколаус фон і цу Ліхтенштейнd[3], Нора Ліхтенштейнськаd[3], Prince Philipp of Liechtensteind[3] і Prince Wenzel of Liechtensteind
Нагороди
кавалер Великого хреста Єрусалимського Ордена Святого Гробу Господнього Велика зірка почесного знаку «За заслуги перед Австрійською Республікою» Орден Золотого руна Орден Золотого руна орден Спасителя Орден князя Ліхтенштейну «За заслуги» ювілейна медаль 2500-річчя заснування Перської імперії Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього

Франц Йосиф II (нім. Franz Joseph II; нар. 16 серпня 1906(19060816), Фрауенталь-ан-дер-Ласніц, Штирія, Австро-Угорщина — пом. 13 листопада 1989, Грабс, Швейцарія) — князь Ліхтенштейну з 25 липня 1938 до 13 листопада 1989.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї ліхтенштейнського принца Алоїза та австрійської ерц-герцогині Єлизавети Амалії — дочки ерцгерцога Карла Людвіга. Австрійський імператор Франц Йосиф був його хрещеним батьком.

Він вів дуже обережну політику під час Другої світової війни, тримав князівство осторонь від війни. Під час його правління в 1949 році князівство стало членом Міжнародного суду, а в 1978 було прийнято до Ради Європи. У 1984 році князь передав владу своєму синові Гансу-Адаму.

Він був першим представником своєї сім'ї, що постійно жив у князівстві (його попередники проживали в Австрії). Лицар ордена Золотого руна.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]