Франц Клаассен

Франц Клаассен
нім. Franz Claassen
Народився	15 листопада 1881(1881-11-15) Гольдбек
Помер	2 травня 1945(1945-05-02) (63 роки)
Військове звання	Контр-адмірал до розпорядження  Бригадефюрер СС
Нагороди	Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева Галліполійська зірка За поранення (нагрудний знак) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Хрест Левенфельда Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий партійний знак НСДАП Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Медаль «За вислугу років в НСДАП» Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова»

Франц Клаассен (нім. Franz Claassen; 15 листопада 1881, Гольдбек — 2 травня 1945) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне, бригадефюрер СС.

Біографія

10 квітня 1899 року вступив на флот. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Гнейзенау» і лінійному кораблі «Імператор Вільгельм I». З 10 лютого 1904 року — вахтовий офіцер артилерійського корабля «Габіхт», в 1904-05 році перебував в плаванні до берегів Південно-Західної Африки. У 1905-12 роках служив на навчальних кораблях, потім на верфях. З 20 листопада 1912 року — торпедний офіцер важкого крейсера «Йорк», з 22 травня 1913 року — вахтовий офіцер важкого крейсера «Зейдліц». Учасник Першої світової війни, командував допоміжними мінними кораблями, служив на важкому крейсері «Лютцов», легких крейсерах «Франкфурт» і «Емден», лінійному кораблі «Баварія». З 2 липня 1918 року — 1-й офіцер, з 6 серпня 1919 року — виконувач обов'язків командира легкого крейсера «Емден». У грудні 1918 року переведений в штаб. У 1919-20 року командував батальйоном морського полку, в травні-листопаді 1921 року — начальник центрального відділу військово-морської верфі у Вільгельмсгафені. З 1 грудня 1921 року — командир лінійного корабля «Брауншвейг», з 1 січня 1922 року — командир батальйону корабельної кадрованої дивізії «Нордзе», з 1 березня 1922 року — 1-й офіцер лінкора «Брауншвейг». З 5 квітня 1923 року — командир 2-го батальйону берегової оборони. 26 вересня 1925 року призначений комендантом Свінемюнде. 29 вересня 1928 року вийшов у відставку. З травня по 6 листопада 1941 року — командувач ВМС «С», які контролювали район Лібау-Рига. З 1 березня 1941 року — начальник штабу оберабшніту СС «Остзе». 28 лютого 1942 року вийшов у відставку. Зник безвісти (за іншими даними — загинув у бою з радянськими танковими військами).

Звання

• Кадет (10 квітня 1899)
• Фенріх-цур-зее (10 квітня 1900)
• Лейтенант-цур-зее (27 вересня 1902)
• Оберлейтенант-цур-зее (21 березня 1905)
• Капітан-лейтенант (27 березня 1909)
• Корветтен-капітан (26 квітня 1917)
• Фрегаттен-капітан (1 травня 1923)
• Капітан-цур-зее (1 жовтня 1925)
• Контрадмірал запасу (1 грудня 1928)
• Бригадефюрер СС (1 березня 1941)
• Контрадмірал до розпорядження (1 січня 1942)

Нагороди

• Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Хрест Левенфельда
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний кут старих бійців (1937)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 березня 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (2 серпня 1941)
  • 1-го класу (5 жовтня 1941)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Кільце «Мертва голова» (30 січня 1942)
• Золотий партійний знак НСДАП
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
• Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
• Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934
• Herrmann A. L. Degener (Hg.): Wer ist wer?, Band X. Ausgabe, Verlag Herrmann Degener, Berlin 1935

Посилання

• Фотографії і нагороди Клаассена.