Франц Ксавер фон Цах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Ксавер фон Цах
Народився 4 червня 1754(1754-06-04)[1][2][…]
Братислава, Габсбурзька монархія[3]
Помер 2 вересня 1832(1832-09-02)[2][4][…] (78 років)
Париж[1][3]
Поховання Пер-Лашез[6]
Країна  Австрійська імперія
Діяльність астроном
Галузь астрономія
Заклад Seeberg Observatoryd
Відомі учні Johann Gottlieb Friedrich von Bohnenbergerd
Членство Прусська академія наук
Academy of Science for Public Utilityd
Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Петербурзька академія наук
Французька академія наук
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Національна академія наук Італіїd
Баварська академія наук
Туринська академія наук[3]
Нагороди

член Лондонського королівського товариства

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1798)

Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Франц Ксавер фон Цах у Вікісховищі

Франц Ксавер фон Цах[7], барон (нім. Franz Xaver von Zach, угор. Zách János Ferenc, 1754—1832) — німецький астроном угорського походження, особливо відомий своїм внеском у відкриття перших астероїдів. Засновник астрономічної обсерваторії на горі Зеєберґ (Гота, Німеччина), співвідкривач карликової планети Церери.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Пешті (тепер частина Будапешта), виховувався в єзуїтській школі, якийсь час служив в австрійській армії як фахівець з геодезії та військово-інженерної справи. Деякий час викладав у Львівському університеті та працював у його обсерваторії. З 1783 по 1786 роки жив у Лондоні як домашній учитель посла Саксонії в Англії. За цей час він отримав ступінь доктора філософії та юриспруденції в Оксфордському університеті і розпочав наукову діяльність, опублікувавши в 1785 році в англійському журналі Philosophical Transactions результати кількох астрономічних спостережень.

У 1786 році прийняв пропозицію герцога Ернеста II очолити нову обсерваторію на горі Зеєберг поблизу Готи, відкриту восени 1791 року. Цах очолював обсерваторію до 1806 року і провів у ній велику кількість спостережень.

У 1800 році заснував Об'єднане астрономічне суспільство (нім. Vereinigte Astronomische Gesellschaft), до якого увійшло 25 осіб — серед них Невіл Маскелайн, Шарль Месьє, Вільям Гершель і Генріх Ольберс[7].

З наукових праць Цаха з астрономії найважливішими були складання нового зоряного каталогу разом із необхідними для нього спостереженнями, значне число точних нових визначень положень Сонця, з'єднаних у його «Таблицях рухів Сонця». Також він зробив великий внесок у дослідження астероїдів. Наприкінці XVIII століття він створив групу з 24 астрономів для системних пошуків «відсутньої планети» між орбітами Марса та Юпітера, яка мала там знаходитися згідно з правилом Тіціуса-Боде. Незабаром після відкриття Джузеппе П'яцці першої малої планети — Церери — її було втрачено і знайдено знову завдяки зусиллям Цаха та його однодумців.

Окрім астрономії, велику увагу Цах приділяв роботам в галузі геодезії. За допомогою секстанта він визначив координати багатьох міст.

В 1798 році він заснував і редагував науковий журнал Allgemeine Geographische Ephemeriden (у 1798—1799 вийшло 4 томи), який в 1800 році був перейменований в Monatliche Correspondenz zur Beförderung der Erd- und Himmels-Kunde. Цей журнал був найважливішим астрономічним виданням протягом ХІХ століття.

Після смерті герцога Ернста II в 1806 передав своєму колишньому учневі Бернгарду Лінденау посаду директора Зеєберзької обсерваторії та редагування журналу Monatliche Correspondenz, а сам працював в Італії та Франції. З 1818 по 1826 роки видавав у Генуї астрономічний журнал Correspondance astronomique, geographique et hydraulique (вийшло 14 томів, після чого видання було припинено під тиском єзуїтів).

У 1794 обраний іноземним почесним членом Петербурзької академії наук, того ж року — членом Шведської королівської академії наук.

Ксавер фон Цах у Львові[ред. | ред. код]

Франц Ксавер фон Цах приїхав до Львова у віці 22-х років і працював там деякий час. Вже тоді до нього приїжджав навчатися астроном із Бремена, вивчав методику спостереження малих планет. Під керівництвом Лісґаніґа вони провели геодезичні дослідження та визначали координати міста. У Львівській обсерваторії проводилися тріангуляційні дослідження, які допомогли створити карту Галичини і Володимирії. Ксавер фон Цах також допомагав вести астрономічний календар у місті.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На його честь названий кратер на Місяці та астероїд 999 Цахія, відкритий у 1923 році. Крім того, астероїд 64 Ангеліна був названий на честь обсерваторії під Марселем, організованої Цахом.

Публікації[ред. | ред. код]

L'attraction des montagnes (Авіньйон, 1814)
  • «Novae et correctae tabulae motuum solis» (Гота, 1792; нім. переклад, ib., 1799);
  • «Explicatio et usus tabellarum solis, explicatio et usus catalogi stellarum fixarum» (ib., 1792);
  • «De vera latitudine et longitudine geographica Erfordiae» (Ерфорд, 1794);
  • «Vor übergang d. Mercurs vor d. Sonne d. 7 May 1799 beobachtet zu Seeberg, Bremen usw.» (ib., 1799):
  • «Fixarum praecip. catalogus novus etc.» (ib., 1804);
  • «Tabulae motuum solis novae та iterum correctae ex theoriae gravitatis claris. de la Place etc.» (ib., 1804);
  • «Tabulae aberrationis et nutationis in ascensionem rectam et in declinationem una cum insigniorum 494 stellarum zodiacalium catalogo novo» (ib., 1806—1807);
  • «Nachricht von d. preuss. trigonometr. u. astron. Aufnahme von Thüringen usw.» (ib., 1806);
  • «Tables abrégées et portatives du soleil» (Флоренція, 1809);
  • «Nouvelles tables d'aberration et de nutation pour 1404 etoiles» (Марсель, 1812)
  • «Supplément» (ib., 1813);
  • «L'attraction des montagnes et ses effets sur le fil à plomb» (Авіньйон, 1814).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119151456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г www.accademiadellescienze.it
  4. ↑ Cunningham C. Encyclopædia Britannica
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 188. — ISBN 978-2-914611-48-0
  7. ↑ а б Стюарт, 2018, с. 130.

Література[ред. | ред. код]

  • за ред. Б. С. Новосядлого. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. — 240 с. — ISBN 978-966-613-896-8.
  • С. Апуневич, М. Ваврух, Н. Вірун, Є. Вовчик, М. Ковальчук, Б. Мелех, Б. Новосядлий, О. Петрук, М. Стоділка. Астрономія у Львівському університеті (1661-2021). — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2021. — 367 с. — ISBN 978-617-10-0654-6.
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — Киев : Наукова думка, 1977.
  • Peter Brosche: Der Astronom der Herzogin — Leben und Werk von Franz Xaver von Zach 1754—1832. Verlag H. Deutsch, Frankfurt 2001. ISBN 3-8171-1656-X (2. erweiterte Aufl. Frankfurt/M. 2009, ISBN 978-3-8171-1832-8)
  • Иэн Стюарт. Математика космоса. Как современная наука расшифровывает Вселенную = Stewart Ian. Calculating the Cosmos: How Mathematics Unveils the Universe. — Альпина Паблишер, 2018. — 542 p. — ISBN 978-5-91671-814-0.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Цах contra Лісґаніґ: як у Львові розвивали астрономію і геодезію. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
  • Zaxid.net (11 липня 2013). Обсерваторії Львова: зустріч із Богданом Новосядлим. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
  • Софія, Легін (20 грудня 2015). 5 відомих імен львівської Астрономічної обсерваторії • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
  • Цах, Франц-Ксавер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Персональна сторінка барона Франца Ксавера фон Цаха на офіційному сайті РАН (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франц_Ксавер_фон_Цах&oldid=40646436