Франческо Альґаротті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франческо Альґаротті
Jean-Étienne Liotard - Portret van Graaf Francesco Algarotti.jpg
Народився 11 грудня 1712(1712-12-11)[1][2][3]
Венеція[4]
Помер 3 травня 1764(1764-05-03)[1][2][3][4] (51 рік)
Піза[1][4]
туберкульоз
Діяльність філософ, мистецтвознавець[d], фізик[4], письменник[4], поет[4], камергер[4] і art criticism[d][4]
Нагороди

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Франче́ско Альґаротті, граф (італ. Francesco Algarotti *11 грудня 1712, Венеція3 травня 1764, Піза) — італійський учений, письменник, політичний діяч, філософ і знавець мистецтва, видатний представник доби Просвітництва.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Венеції у родині заможного торговця. Навчався спочатку у Римі (протягом року), потім у Болоньї. Вивчав природничі науки і математику.

У віці 29 років (1732) поїхав до Парижа, де заприятелював з Вольтером, який називав його «любим падуйським лебідем» (фр. cher cygne de Padoue); там же написав свою працю з оптики «Ньютонізм для дам» (італ. Neutonianismo per le dame).

У 1739 році Франческо Альґаротті здійснив поїздку з Англії до Російської імперії, під час якої написав «Листи про Росію» (інакше «Подорожі по Росії»).

Повернувшись з Росії, у 1740 році зблизився з Фрідріхом, королем Пруссії, від якого отримав титул графа. Був також радником польського короля Августа III.

У 1754 році, по сімох років перебування наїздами то в Берліні, то в Дрездені, повернувся до Італії, де жив у Венеції, а пізніше — в Пізі, де він помер 3 травня 1764 року (дотепер збереглася його розкішна усипальниця).

Творча спадщина[ред.ред. код]

Франческо Альґаротті — автор численних творів з різних галузей знань — від встрономії до історії.

Основним твором вважаються «Роздуми про вишукані мистецтва» (італ. Saggi sopra le belle art). Серед інших творів — поеми, есеї про малювання, нотатки і кореспонденція.

Винятковий інтерес являють «Подорожі по Росії» (бл. 1739), де Альґаротті подав звіт про перебіг та наслідки Російсько-турецької війни 1735-1739 рр., а також географічну, економічну, військово-політичну характеристику України, яка за Петра І була перетворена на «провінцію» Російської імперії.

Особливо відзначає Альґаротті роль козаків — «військової нації» у боротьбі за південно-українські землі, проти турецько-татарського панування.

«Листи» мали широкий розголос у Європі й не раз перевидавалися у Франції, Італії, Німеччині.

Твори Альґаротті

Джерела[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Альґаротті

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Record #119086395 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Dizionario Biografico degli Italiani — 1960.
  3. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  4. а б в г д е ж и Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 62. — ISBN 978-2-221-06888-5