Франческо Саверіо Нітті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франческо Саверіо Нітті
італ. Francesco Saverio Nitti
Francesco-Saverio-Nitti1.jpg
Ім'я при народженні італ. Francesco Saverio Nitti
Народився 19 липня 1868(1868-07-19)[1][2][3]
Мельфі, Провінція Потенца, Базиліката, Італія[4]
Помер 20 лютого 1953(1953-02-20)[4][1][…] (84 роки)
Рим, Італія[4]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Діяльність політик, професор, журналіст, економіст
Alma mater Неапольський університет імені Фрідріха II
Володіє мовами італійська[1]
Заклад Неапольський університет імені Фрідріха II
Членство Угорська академія наук і National Council[d]
Посада сенатор Італії[d], член Палати депутатів Королівства Італії[d], Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], member of the Constituent Assembly of Italy[d], minister of Interior of the Kingdom of Italy[d], Міністр закордонних справ Італійського королівства[d], minister of Agriculture, Industry and Trade of the Kingdom of Italy[d], minister of Treasury of the Kingdom of Italy[d] і minister of Italian Africa of the Kingdom of Italy[d]
Партія Italian Radical Party[d]

Франческо Саверіо Нітті (італ. Francesco Saverio Nitti; нар. 19 липня 1868, Мельфі — пом. 20 лютого 1953, Рим, Італія) — італійський політик та державний діяч, міністр сільсь­кого господарства, промисловості та торгівлі у 1911—1914 роках, прем'єр-міністр Італії у перші роки після Першої світової війни (23 червня 1919 — 15 червня 1920). Переконаний антифашист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Франческо Саверіо Нітті отримав юридичну освіту в Неапольському університеті імені Фрідріха II. Після закінчення університету працював журналістом в газетах «Gazetta piemontese» і «Corriere di Napoli».

У 1891 році ниття видає книгу «Il socialismo cattolico». У цій праці Франческо Нітті зазначив деяку схожість між соціалізмом і системою цінностей католицизму.

У 1892 році Нітті був викладачем політичної економії. У 1898 році став професором фінансів Неаполітанського університету.

Давній член партії «Вкрай ліва», в 1904 році Нітті став депутатом парламенту Італії від її наступниці, радикальної партії. У період з 1911 по 1914 рік він був міністром сільського господарства, торгівлі і промисловості в кабінеті Джованні Джолітті, а в 1917 році отримав портфель міністра фінансів в кабінеті Вітторіо Емануеле Орландо, пропрацювавши на цій посаді два роки.

23 червня 1919 року Нітті призначений прем'єр-міністром Італії. У новому кабінеті став також міністром внутрішніх справ. З 20 березня по 21 травня 1920 року виконував також обов'язки міністра колоній. Під час прем'єрства Нітті в Італії були великі соціальні хвилювання в результаті підписання ним Версальського договору, яким чимало італійців були вкрай незадоволені. В результаті 16 червня 1920 року місце прем'єра вже в п'ятий раз зайняв Джованні Джолітті.

Франческо Саверіо Нітті був в жорсткій опозиції до фашизму. У 1922 році він подав заяву про вихід зі складу парламенту в знак протесту проти фашистського уряду Беніто Муссоліні. Після численних збройних дій фашистів, що почалися під час виборів в 1921 році, він емігрував до Швейцарії і оселився в Цюриху. З 1926 року жив у Парижі, де був одним з організаторів антифашистського опору. У 1943 році він був заарештований СС і депортований. У нацистській Німеччині книги Нітті були серед спалюваних.

Нітті повернувся в Італію вже після Другої світової війни і був обраний до Сенату Італії від націонал-демократів, а пізніше від Італійської соціалістичної партії.

Франческо Нітті виступав за нейтралітет країни і був категоричним противником італійського участі в НАТО.

Франческо Саверіо Нітті помер 20 лютого 1953 року в Римі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. а б в Нитти Франческо Саверио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.