Франческо Саверіо Нітті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франческо Саверіо Нітті
італ. Francesco Saverio Nitti
Francesco-Saverio-Nitti1.jpg
Ім'я при народженні італ. Francesco Saverio Nitti
Народився 19 липня 1868(1868-07-19)[1][2][3]
Мельфі, Провінція Потенца, Базиліката, Італія[4]
Помер 20 лютого 1953(1953-02-20)[4][1][…] (84 роки)
Рим, Італія[4]
Поховання Кампо Верано
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність політик, професор, журналіст, економіст
Alma mater Неапольський університет імені Фрідріха II
Знання мов італійська[1]
Заклад Неапольський університет імені Фрідріха II
Членство Угорська академія наук і National Councild
Посада сенатор Італії[d], член Палати депутатів Королівства Італії[d], Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], member of the Constituent Assembly of Italyd, minister of Interior of the Kingdom of Italyd, Міністр закордонних справ Італійського королівстваd, minister of Agriculture, Industry and Trade of the Kingdom of Italyd, minister of Treasury of the Kingdom of Italyd, minister of Italian Africa of the Kingdom of Italyd і Q62990902?[5]
Партія Italian Radical Partyd
Діти Federico Nittid

Франческо Саверіо Нітті (італ. Francesco Saverio Nitti; нар. 19 липня 1868, Мельфі — пом. 20 лютого 1953, Рим, Італія) — італійський політик та державний діяч, міністр сільсь­кого господарства, промисловості та торгівлі у 1911—1914 роках, прем'єр-міністр Італії у перші роки після Першої світової війни (23 червня 1919 — 15 червня 1920). Переконаний антифашист.

Життєпис[ред. | ред. код]

Франческо Саверіо Нітті отримав юридичну освіту в Неапольському університеті імені Фрідріха II. Після закінчення університету працював журналістом в газетах «Gazetta piemontese» і «Corriere di Napoli».

У 1891 році ниття видає книгу «Il socialismo cattolico». У цій праці Франческо Нітті зазначив деяку схожість між соціалізмом і системою цінностей католицизму.

У 1892 році Нітті був викладачем політичної економії. У 1898 році став професором фінансів Неаполітанського університету.

Давній член партії «Вкрай ліва», в 1904 році Нітті став депутатом парламенту Італії від її наступниці, радикальної партії. У період з 1911 по 1914 рік він був міністром сільського господарства, торгівлі і промисловості в кабінеті Джованні Джолітті, а в 1917 році отримав портфель міністра фінансів в кабінеті Вітторіо Емануеле Орландо, пропрацювавши на цій посаді два роки.

23 червня 1919 року Нітті призначений прем'єр-міністром Італії. У новому кабінеті став також міністром внутрішніх справ. З 20 березня по 21 травня 1920 року виконував також обов'язки міністра колоній. Під час прем'єрства Нітті в Італії були великі соціальні хвилювання в результаті підписання ним Версальського договору, яким чимало італійців були вкрай незадоволені. В результаті 16 червня 1920 року місце прем'єра вже в п'ятий раз зайняв Джованні Джолітті.

Франческо Саверіо Нітті був в жорсткій опозиції до фашизму. У 1922 році він подав заяву про вихід зі складу парламенту в знак протесту проти фашистського уряду Беніто Муссоліні. Після численних збройних дій фашистів, що почалися під час виборів в 1921 році, він емігрував до Швейцарії і оселився в Цюриху. З 1926 року жив у Парижі, де був одним з організаторів антифашистського опору. У 1943 році він був заарештований СС і депортований. У нацистській Німеччині книги Нітті були серед спалюваних.

Нітті повернувся в Італію вже після Другої світової війни і був обраний до Сенату Італії від націонал-демократів, а пізніше від Італійської соціалістичної партії.

Франческо Нітті виступав за нейтралітет країни і був категоричним противником італійського участі в НАТО.

Франческо Саверіо Нітті помер 20 лютого 1953 року в Римі.

Примітки[ред. | ред. код]