Франчук Валерій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франчук Валерій Олександрович

Valeriy Franchuk.jpg

Народження 10 вересня 1950(1950-09-10) (71 рік)
Зелена, Красилівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Київський державний художній інститут (1986)
Діяльність художник
Вчитель Чебикін Андрій Володимирович, Сергєєв Валентин Дмитрович і Попов Микола Тарасович
Член Спілка радянських художників України
Нагороди
Сайт v-franchuk.com.ua

Валерій Олександрович Франчук (нар. 10 вересня 1950; Зелена) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1990 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1950 року в селі Зеленій (нині Хмельницький район Хмельницької області, Україна). У 1986 році закінчив графічний факультет Київського художнього інституту, де навчався зокрема у Андрія Чебикіна, Валентина Сергеєва і Миколи Попова[1][2].

З 1986 по 1989 рік працював в графічному цеху Київського комбінату монументального-декоративного мистецтва. З 1990 року на творчій роботі[3]. Живе у Києві, в будинку на проспекті Маяковського, № 4 б, квартира 1[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює в галузі живопису і графіки. Основними серіями і циклами до яких звертається художник у своїй творчості є:

  • Цикл творів «Молюсь за тебе, Україно» (історія козацької доби, Тарас Шевченко);
  • Цикл творів «Розгойдані дзвони пам'яті» (пам'яті жертвам голодомору; включає понад сотню полотен[4]; 72 твори передано ним до Музею-меморіалу голодомору в Україні);
  • Серія творів «Пізнання істини» (пошук відповіді на вічні питання людського життя);
  • Цикл творів «Ода творцю світу» (враження від дива світу природи української землі);
  • Серія творів «Чорна-Биль» (світлій пам'яті жертвам, ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС);
  • Цикл творів «Плоди саду людського» (гармонійне поєднання душі людини, філософське осмислення буття, портрети);
  • Серія творів «Мир Вам!» (біблійні сюжети);
  • Серія творів «Тиша старого міста» (присвята старому Києву);
  • Серія творів «Джерела» (на сюжети українських народних пісень)[2].

З 1983 року проводить активну виставкову діяльність як на території України так за її межами[3].

Окремі роботи художника зберігаються в музеях України, громадських організаціях та культурних центрах України та країн світу[3].

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 251.
  2. а б в Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
  3. а б в г д е ж и Сайт Валерія Франчука.
  4. Музей Голодомору.
  5. Указ Президента України від 9 листопада 2015 року № 632/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
  6. Указ Президента України від 3 березня 2008 року № 193/2008 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  7. Указ Президента України від 21 листопада 2008 року № 1061/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України від 30 листопада 2005 року № 1677/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»

Література[ред. | ред. код]