Франчук Валерій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франчук.
Франчук Валерій Олександрович
Народження10 вересня 1950(1950-09-10) (74 роки) або 1950[1]
Зелена, Красилівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
НавчанняКиївський державний художній інститут (1986)
Діяльністьхудожник
ВчительЧебикін Андрій Володимирович, Сергєєв Валентин Дмитрович і Попов Микола Тарасович
ЧленСпілка радянських художників України
Нагороди
Сайтv-franchuk.com.ua
CMNS: Франчук Валерій Олександрович у Вікісховищі

Валерій Олександрович Франчук (нар. 10 вересня 1950; Зелена) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1990 року[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1950 року в селі Зеленій (нині Хмельницький район Хмельницької області, Україна). У 1986 році закінчив графічний факультет Київського художнього інституту, де навчався зокрема у Андрія Чебикіна, Валентина Сергеєва і Миколи Попова[2][3].

З 1986 по 1989 рік працював в графічному цеху Київського комбінату монументального-декоративного мистецтва. З 1990 року на творчій роботі[4]. Живе у Києві, в будинку на проспекті Червоної Калини, № 4 б, квартира 1[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює в галузі живопису і графіки. Основними серіями і циклами до яких звертається художник у своїй творчості є:

  • Цикл творів «Молюсь за тебе, Україно» (історія козацької доби, Тарас Шевченко);
  • Цикл творів «Розгойдані дзвони пам'яті» (пам'яті жертвам голодомору; включає понад сотню полотен[5]; 72 твори передано ним до Музею-меморіалу голодомору в Україні);
  • Серія творів «Пізнання істини» (пошук відповіді на вічні питання людського життя);
  • Цикл творів «Ода творцю світу» (враження від дива світу природи української землі);
  • Серія творів «Чорна-Биль» (світлій пам'яті жертвам, ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС);
  • Цикл творів «Плоди саду людського» (гармонійне поєднання душі людини, філософське осмислення буття, портрети);
  • Серія творів «Мир Вам!» (біблійні сюжети);
  • Серія творів «Тиша старого міста» (присвята старому Києву);
  • Серія творів «Джерела» (на сюжети українських народних пісень)[3].

З 1983 року проводить активну виставкову діяльність як на території України так за її межами[4].

Окремі роботи художника зберігаються в музеях України, громадських організаціях та культурних центрах України та країн світу[4].

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 251.
  3. ↑ а б в Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
  4. ↑ а б в г д е ж и Сайт Валерія Франчука. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  5. ↑ Музей Голодомору.
  6. ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2015 року № 632/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
  7. ↑ Указ Президента України від 3 березня 2008 року № 193/2008 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  8. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2008 року № 1061/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. ↑ Указ Президента України від 30 листопада 2005 року № 1677/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франчук_Валерій_Олександрович&oldid=38440077