Фрегати проєкту 22350

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрегати проєкту 22350
Зображення
Коротка назва Admiral Gorshkov
Названо на честь Admiral Gorshkov
Попередник Сторожові кораблі проєкту 11540
Країна походження  Росія
Оператор Військово-морський флот Росії
Виробник Сєверна верфd
Озброєння Циркон
Усього вироблено 1
Розробник Severnoye Design Bureaud
Габаритна ширина 16 м
Осадка 4,5 м
Довжина або відстань 132 м
CMNS: Фрегати проєкту 22350 у Вікісховищі

Фрегати проєкту 22350 типу «Адмірал Горшков» — серія російських багатоцільових фрегатів 1-го рангу з керованим ракетним озброєнням ближньої, далекої морської та океанської зони, що будуються для ВМФ Росії. Спроєктовані та побудовані як заміна есмінцям проєкту 956 та БПК проєкту 1155.

Історія проєктування[ред. | ред. код]

Закритий тендер на будівництво головного корабля цього проєкту для Військово-Морського Флоту Росії передбачалося оголосити ще на початку 2002 року. Ескізний проєкт корабля був розроблений у «Північному проєктно-конструкторському бюро» та затверджений командуванням ВМФ Росії у червні 2003 року, проте через те, що будівництво корабля не було включено до держоборонзамовлення, тендер був оголошений лише у квітні 2005 року[1].

У червні цього ж року на військово-морському салоні IMDS-2005 в Санкт-Петербурзі начальником управління замовлень і поставок кораблів, морського озброєння та військової техніки Міністерства оборони А. Шлемовим було повідомлено, що у тендері беруть участь три суднобудівні підприємства: «Північна верф», «Прибалтійський завод „Янтар“» та ФГУП «Севмашпідприємство». Заявку на участь у тендері подавав і «Балтійський завод», але 11 квітня 2005 року група ІСТ, що володіє «Балтійським заводом» та «Об'єднана промислова компанія», що контролює «Північну верф», підписали угоду " Про спільну реалізацію проєктів у сфері військового суду ". : група ІСТ зобов'язувалася не боротися за військові замовлення, які мають згідно з документом концентруватися на «Північній верфі»; «Балтійський завод» за умовами угоди повинен був надавати партнерам «усю необхідну технологічну підтримку при виконанні військових замовлень»[1].

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Закладка головного корабля цього проєкту — «Адмірал флоту Радянського Союзу Горшков» — відбулася 1 лютого 2006 року на Санкт-Петербурзькому суднобудівному підприємстві «Північна верф». Головним будівельником корабля став Д. Ю. Силантьєв. Спущений на воду 29 жовтня 2010[2][3]. За планом датою його вступу в дію мав стати 2012[1]. Це перший великий надводний бойовий корабель, закладений на верфях Росії після розпаду СРСР. Усього за наступні 15-20 років планувалося побудувати до 20 фрегатів, базою для яких мали стати кораблі цього проєкту. Передбачається, що вони входитимуть до складу всіх чотирьох флотів ВМФ Росії. Однак через ряд причин виконання замовлення суттєво сповільнилося, у зв'язку з чим з 2011 року було дано хід паралельному будівництву для ВМС Росії та фрегатів проєкту 11356Р, які до того вважалися чисто експортними.

Точне число запланованих до будівництва кораблів серії невідоме, але за неофіційними даними, керівництво ВМФ в 2010 планувало побудувати серію з 10 — 12 кораблів проєкту 22350[3]. До складу Чорноморського флоту передбачалося включити шість фрегатів проєкту 22350[4].

17 березня 2011 року прес-служба компанії «ВАТ Північна верф» повідомила про укладання з Міністерством оборони Росії контракту на будівництво ще чотирьох фрегатів на додаток до двох фрегатів проєкту, що вже будуються, 22350. Контракт підписаний у рамках держпрограми озброєння до 2020[5][6]. За оцінкою Центру аналізу стратегій та технологій (ЦАСТ) мінімальна ціна фрегата 22350 становить 18 млрд руб. Фрегати мали бути передані Військово-Морському Флоту Росії до 2018[7].


Внаслідок «охолодження» російсько-українських міждержавних відносин внаслідок окупації Росією Криму, у червні 2014 року український президент П. А. Порошенко заборонив військово-технічну співпрацю з Росією[8]. Ця заборона торкнулася і контракту із «Зоря-Машпроектом» на постачання газових турбін для фрегатів проєкту 22350. Як відповідь, російським КБ «Алмаз» був розроблений новий проєкт, виробництво газотурбінних енергетичних установок для якого замість «Зоря-Машпроект» має освоїти НВО «Сатурн» (м. Рибінськ, Ярославська область)[9].

4 травня 2016 року міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що до складу ВМФ Росії увійдуть шість фрегатів проєкту 22350 до 2025[10].

12 грудня 2017 року Головком ВМФ Росії адмірал Володимир Корольов заявив, що у майбутньому фрегати проєкту 22350 стануть основними російськими військовими кораблями далекої морської та океанської зони[11].

Будівництво та випробування головного фрегата проєкту 22350 — «Адмірал флоту Радянського Союзу Горшков» — були пов'язані зі значними затримками і складнощами і були завершені лише в кінці липня 2018 року[12]. 23 Квітня 2019 року в Санкт-Петербурзі на ПАТ «Суднобудівний завод» Північна верф "« у присутності Президента Російської Федерації Володимира Путіна відбулася церемонія одночасної закладки для ВМФ Росії відразу двох фрегатів проєкту 22350, що отримали назви „Адмірал Амелько“ (заводський номер 925) і „Адмірал Чичагов“ (заводський номер 926). Дані кораблі стали п'ятим і шостим фрегатами проєкту 22350, здача їх планується відповідно на 2024 і 2025 роки. Повідомляється, що дані два кораблі будуть дещо відрізнятися від перших чотирьох фрегатів проєкту 22350-зокрема, вони отримають посилене ударне озброєння у вигляді 32 вертикальних пускових установок комплексу УКСК замість 16 на перших чотирьох кораблях[13].

20 липня 2020 року на „Північній верфі“ в Санкт-Петербурзі були закладені фрегати „Адмірал Юмашев“ та „Адмірал Спірідонов“ проєкту 22350. Дані два кораблі також отримають 4×8 УКБК на 32 ракети[13]. 25 серпня 2020 на форумі „Армія-2020“ був підписаний контракт на закладку в 2021 ще двох фрегатів проєкту 22350[14].

Надалі, для ВМФ ЗС РФ планується будівництво кораблів далекої морської зони класу „фрегат“ за модернізованим проєктом 22350М зі збільшеною водотоннажністю.

Конструкція[ред. | ред. код]

Корпус та надбудова[ред. | ред. код]

Фрегати проєкту 22350 є типовими кораблями довгонапівбакової конструкції, з суцільною надбудовою, виконаною з використанням композитних конструкційних матеріалів на основі полівінілхлориду та вуглецевих волокон (композитні матеріали забезпечують зниження рівня вторинного радіолокаційного поля корабля за допомогою поглинання та розсіювання). Фізичні поля фрегата мінімізовані. Завдяки оригінальній архітектурі надбудови та використанню композитних конструкційних матеріалів („стелс“) знижено ефективну поверхню розсіювання корабля, що в свою чергу дозволяє знизити його радіолокаційну та оптичну помітність[15].

Кормовий край — транцевий. Форма обводів корпусу та гострий форштевень має забезпечити кораблям проєкту гарні мореплавні якості. Подвійне дно йде протягом більшої частини корпусу (від носових відсіків з боєзапасом аж до машинного відділення та кормового підзору). На кораблі передбачається встановити нові заспокійники хитавиці з кермами, що не забираються, що дозволить зменшити обсяги займані механізмами управління заспокійниками хитавиці. Мореплавність корабля повинна забезпечувати застосування озброєння та техніки без обмежень при працюючому заспокоювачі хитавиці на хвилюванні моря до 4 — 5 балів. Весь боєзапас керованих ракет передбачається зберігати у вертикальних пускових установках із конструктивним захистом[15].

Енергетична установка[ред. | ред. код]

Спочатку фрегат передбачалося оснащувати силовою установкою виробництва української „Зоря-Машпроект“. Внаслідок охолодження російсько-українських міждержавних відносин після окупації півострова Крим, у червні 2014 року новий український президент П. А. Порошенко заборонив військово-технічне співробітництво з Росією[8]. Ця заборона торкнулася і контракту» Зоря-Машпроект « на поставку газових турбін для фрегатів проєкту 22350. В якості заходів у відповідь КБ „Алмаз“ був розроблений новий проєкт; виробництво газотурбінних енергетичних установок для якого замість» Зоря-Машпроект " мав освоїти НВО ПАТ « Сатурн» (м. Рибінськ)[9]. Була обрана дизель-газотурбінна енергетична установка тип CODAG загальною потужністю 65 400 кінська сила. Вона складається з двох двохвальних дизель-газотурбінних агрегатів М55Р[16][17] у складі 2-х V-16 циліндрових дизельних двигунів 10д49 (маршові) потужністю по 5200 кінських сил АТ « Коломенський завод» і 2-х газотурбінних двигунів М90ФР (форсажні) потужністю по 27 500 кінських сил, що працюють через два редуктора РО55Р виробництва ПАТ "Звізда" на два вали з гребними гвинтами фіксованого кроку, локальна система управління НВО „ Аврора“. Дослідний зразок газотурбінної установки російського виробництва був відправлений на випробування в 2017 році[18]. Суднобудівний завод „Північна верф“ в 2018 році отримав перші газотурбінні установки виробництва» ОДК-Сатурн " для споруджуваних фрегатів проєкту 22350[19].

Кораблі проєкту несуть комплекс озброєння, що складається з ракетного, артилерійського, радіотехнічного та інших видів озброєння.

Мореплавність та проживання[ред. | ред. код]

Мореплавність корабля дозволяє застосування озброєнь при хвилюванні моря до 5 балів. Водотоннажність стандартна — 4500 тонн. Швидкість повного ходу — 29,5 вузлів[20]. Дальність плавання — 4500 морських миль на 14 вузлах[21]. Автономність плавання за запасами провізії — 30 діб. Екіпаж — 170—210 чоловік[22][23].

Озброєння[ред. | ред. код]

У носовій частині корпусу перед надбудовою розміщені дві установки вертикального пуску (УВП) універсальних корабельних стрільбових комплексів (УКСК) 3С14У1 (всього два стандартні модулі по вісім осередків), призначених для зберігання і запуску 16 протикорабельних крилатих ракет 3М55 або протикорабельних, протичовнових та тактичних ракет сімейства «Калібр-НК» (3М54, 3М14, 91Р1, 91РТ2)[15][24]. Також установка 3С14 може використовувати перспективні гіперзвукові протикорабельні крилаті ракети 3М22 «Циркон», прийняття на озброєння яких очікується в 2023[25][26][27], з 5-го корпусу («Адмірал Амелько») планується установка 4 × 8 КК на 32 ракети[13].

У носовій частині корпусу перед надбудовою розміщені дві установки вертикального пуску (УВП) універсальних корабельних стрільбових комплексів (УКСК) 3С14У1 (всього два стандартні модулі по вісім осередків), призначених для зберігання і запуску 16 протикорабельних крилатих ракет 3М55 або протикорабельних, протичовнових та тактичних ракет сімейства «Калібр-НК» (3М54, 3М14, 91Р1, 91РТ2)[15][24]. Також установка 3С14 може використовувати перспективні гіперзвукові протикорабельні крилаті ракети 3М22 «Циркон», прийняття на озброєння яких очікується в 2023[25][26][27], з 5-го корпусу («Адмірал Амелько») планується установка 4 × 8 КК на 32 ракети[13].

Спочатку були відомості[20] про встановлення на кораблі зенітного ракетного комплексу (ЗРК) середньої дальності 3С90М з 9М317М, але пізніше з'явилася інформація про встановлення на кораблі ЗРК «Редут», розміщеному в носовій частині корпусу перед УКСК 3С14У1. Усього боєзапас налічує 4×8 — 32 комірки для ЗУР середньої дальності 9М96Е (дальність стрільби 50 км) або ЗУР великої дальності 9М96Е2-1 (дальність стрільби 150 км)[28] або 128 ЗУР малої дальності 4 меншого діаметра в одному осередку УВП)[29], можливе одночасне розміщення в УВП різних типів ракет по дальності для створення ешелонованої оборони.

Артилерійське озброєння корабля представлене 130 мм артилерійською установкою А-192М «Армат» (дальність стрільби до 22 км, скорострільність — 30 пострілів за хвилину)[15]. Артилерійська система має широкий діапазон кутів обстрілу (170/80 °); номенклатура боєприпасів дозволяє їй вражати берегові, морські та повітряні цілі, а нова система управління артилерійським вогнем має багатоканальність по обстрілюваним цілям.

Поряд з гелікоптерним ангаром побортно встановлені два бойові модулі ЗАК 3М89 «Палаш» з двома шестиствольними гарматами, що обертаються АТ-18КД призначених для самооборони корабля на малій дальності (6000 снарядів калібру 30 мм).

Протичовнове озброєння фрегата представлено двома побортно розміщеними в середній частині надбудови (за лацпортами) 2 × 4 — 8 ПУ комплексу протичовнової оборони та протиторпедного захисту «Пакет-НК».

До складу авіаційного озброєння входить один гелікоптер Ка-27, що знаходиться в одномісному палубному ангарі.

Радіоелектронне озброєння[ред. | ред. код]

Радіолокаційна станція (РЛС) виявлення надводних і повітряних цілей — 5П27 «Фурке», РЛС виявлення і цілевказівки ЗРК " «Полімент», РЛС цілевказівки ПКРК — 34К1 «Моноліт», кілька навігаційних радіолокаційних станцій(НРЛС), РЛС управління вогнем артилерії — 5П — 10 «Пума»[30].

Бойова інформаційно-керуюча система (БІУС), комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ) (адаптована під проєкт система 5П-28) та радіоелектронного придушення (РЕП), засоби радіо- та космічного зв'язку[31].

Представники проєкту[ред. | ред. код]

Північна верф

№ Назва Борт № Зав № Закладка Спуск на воду Введення в дію Флот Стан Примітки
1 «Адмірал флоту Радянського Союзу Горшков» 454 921 01.02.2006[32] 29.10.2010[33] 28.07.2018[34] СФ У строю[35] У складі 43-ї ДиРК СФ[36]
2 «Адмірал флоту Касатонов» 461 922 26.11.2009[37] 12.12.2014[38] 21.07.2020[39] СФ У строю[40] У складі 43-ї ДиРК СФ[41]
3 «Адмірал Головко» 923 01.02.2012[42] 22.05.2020[43] 12.2022[44][45] СФ[46] Добудовується на плаву, готується до швартовних випробувань
4 «Адмірал флоту Радянського Союзу Ісаков» 924 14.11.2013[47] 2022 12.2023[48] СФ Готується до спуску на воду[49]
5 «Адмірал Амелько» 925 23.04.2019[50] 2023 12.2024[51] ТОФ[52] Будується
6 «Адмірал Чичагов» 926 23.04.2019[50] 2024 07.2025[51] ТОФ Будується
7 «Адмірал Юмашев» 927 20.07.2020[53] 2024 12.2025 ТОФ Будується
8 «Адмірал Спиридонов» 928 20.07.2020[53] 2025 12.2026[54] ЧФ Будується
9 929 2022[55] ЧФ Готується до закладки[56][57]
10 930 2022 ЧФ Готується до закладки[56][57]

Амурський суднобудівний завод

Кольори таблиці:

Білий — недобудований або утилізований без спуску на воду

Зелений — що діє у складі ВМФ Росії

Синій — знаходиться в ремонті або модернізації

Сірий — виведений за штат, перебуває на консервації, зберіганні чи відстої

Червоний — списаний, утилізований чи втрачений

Проєкт 22350М[ред. | ред. код]

За даними 2019 ведеться розробка модернізованого фрегата проєкту 22350М[58][59]. За неофіційними відомостями до кінця 2019 планувалося завершити ескізний проєкт корабля[60]. На липень 2020 робота зі створення фрегатів проєкту 22350М триває[61], але схоже внаслідок вторгнення в Україну і санцій, проєкт не буде доведений до ладу.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Курочкин Д. В. «Хороший и большой заказ будущего…» // История корабля : альманах. — М., 2006. — Вип. 9. — № 1 (11 квітня). — С. 8—9.
  2. ↑ «Северная верфь» (Санкт-Петербург) спустила на воду фрегат «Адмирал Флота Советского Союза Горшков» Portnews.ru
  3. ↑ а б «Адмирал Горшков» спущен на воду 29 октября 2010.
  4. ↑ Черноморский флот получит 18 кораблей за десять лет. Lenta.ru, 25 октября 2010.
  5. ↑ «Северная верфь» построит для ВМФ России 17 боевых кораблей
  6. ↑ «Северная верфь» построит для ВМФ РФ 17 кораблей, сообщил источник
  7. ↑ Минобороны повышает цену «Северной верфи». Предприятие получило новый крупный контракт [Архівовано 2011-09-17 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б Яценюк: Украина разрывает военно-техническое сотрудничество с Россией
  9. ↑ а б ВМФ запускает новую серию
  10. ↑ ВМФ России к 2025 году получит шесть новейших фрегатов проекта 22350
  11. ↑ Кирилл Яблочкин. Главком ВМФ: флот делает ставку на фрегаты проекта 22350М (рос.). tvzvezda.ru. Процитовано 12 грудня 2017.
  12. ↑ Почему важнейший для ВМФ корабль оказался рекордным долгостроем vz.ru, 27 июля 2018.
  13. ↑ а б в г Фрегаты проекта 22350 получат 32 крылатые гиперзвуковые ракеты. http://sudostroenie.info/. 16 лютого 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  14. ↑ Новые контракты // Ведомости
  15. ↑ а б в г д Денис Кораблёв Проект 22350
  16. ↑ ЗАО «Турборус». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
  17. ↑ Д49 ТТХ
  18. ↑ Отечественные турбины для новейших фрегатов появятся только в 2017 году. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2022.
  19. ↑ Северная верфь получила первые отечественные газовые турбины для фрегатов // 13.02.2019
  20. ↑ а б Ъ-Власть — Проекты и строящиеся корабли
  21. ↑ Проект 22356. www.aoosk.ru. Процитовано 11 лютого 2021.
  22. ↑ Фрегаты РФ | lemur59.ru. lemur59.ru. Процитовано 9 липня 2020.
  23. ↑ Многоцелевой фрегат проекта 22356. severnoe.com - Северное ПКБ. Процитовано 9 липня 2020.
  24. ↑ а б Универсальный корабельный стрельбовой комплекс «3Р-14УКСК-Х» (рус.) . АО «Концерн «Моринсис-Агат». Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
  25. ↑ а б https://rg.ru/2019/03/20/smi-nazvali-srok-priniatiia-na-vooruzheniie-giperzvukovoj-rakety-cirkon.html СМИ назвали срок принятия на вооружение гиперзвуковой ракеты «Циркон»
  26. ↑ а б Комплекс 3К-14 / С-14 Калибр, ракеты 3М-54 / 3М-14 - SS-N-27 / SS-N-30 SIZZLER | MilitaryRussia.Ru — отечественная военная техника (после 1945г.). militaryrussia.ru. Процитовано 27 вересня 2017.
  27. ↑ а б Источник: крейсер «Петр Великий» в ходе модернизации получит гиперзвуковые ракеты. ТАСС (рос.). Процитовано 18 вересня 2017.
  28. ↑ Carlo Kopp (2009-05). Самоходный Зенитный Ракетный Комплекс 40Р6 / С-400 «Триумф» (англ.). Air Power Australia.
  29. ↑ Фрегаты проекта 22350.
  30. ↑ пр.22350 на militaryrussia.ru
  31. ↑ Система радиоэлектронной борьбы для фрегатов проекта 22350 прошла госиспытания
  32. ↑ На Судостроительном заводе «Северная верфь» состоялась закладка головного фрегата для ВМФ РФ[недоступне посилання]
  33. ↑ «Северная верфь» спустила на воду головной фрегат проекта 22350 «Адмирал Флота Советского Союза Горшков» для Военно-Морского флота России[недоступне посилання]
  34. ↑ Подписан приемный акт государственных испытаний фрегата «Адмирал флота Советского Союза Горшков». Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 10 травня 2022.
  35. ↑ Фрегат проекта 22350 «Адмирал Горшков» поднял Андреевский флаг
  36. ↑ bmpd (29 липня 2018). Головной фрегат проекта 22350 «Адмирал Флота Советского Союза Горшков» вошел в строй ВМФ России. bmpd. Процитовано 26 грудня 2021.
  37. ↑ На «Северной верфи» состоялась закладка первого серийного фрегата проекта 22350 для ВМФ РФ[недоступне посилання]
  38. ↑ Подарок Флоту. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 10 травня 2022.
  39. ↑ На Северной верфи состоялось подписание приемного акта фрегата «Адмирал флота Касатонов». Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  40. ↑ На фрегате «Адмирал флота Касатонов» поднят Андреевский флаг. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  41. ↑ bmpd (22 липня 2020). Фрегат «Адмирал флота Касатонов» вошел в строй ВМФ России. bmpd. Процитовано 28 грудня 2021.
  42. ↑ «Северная верфь» продолжает серийное строительство боевых кораблей. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  43. ↑ Северная верфь спустила на воду фрегат «Адмирал Головко». Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  44. ↑ Передачу ВМФ фрегатов «Адмирал Головко» и «Адмирал Исаков» отложили. Взгляд (рос.). Процитовано 8 лютого 2021.
  45. ↑ ВМФ получит фрегаты «Адмирал Головко» и «Адмирал Исаков» до конца 2022 года
  46. ↑ Защита интересов России в Арктике — приоритетная задача Северного флота — «Красная звезда». Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  47. ↑ 14 ноября 2013 года в день празднования 101-й годовщины со дня создания ОАО СЗ «Северная верфь» на предприятии состоялась закладка двух кораблей. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  48. ↑ Передачу ВМФ фрегатов «Адмирал Головко» и «Адмирал Исаков» отложили. ВЗГЛЯД.РУ (рос.). Процитовано 11 січня 2022.
  49. ↑ «Адмирал Головко» сдается в 2022, «Адмирал Исаков» в 2023
  50. ↑ а б На СВ с участием президента России состоялась закладка двух фрегатов. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  51. ↑ а б На Северной верфи рассказали о сроках сдачи новых фрегатов
  52. ↑ Приказ «Адмиралам»: фрегаты с «Цирконами» усилят Тихоокеанский флот | Статьи | Известия
  53. ↑ а б На Северной верфи заложили два фрегата — «Адмирал Юмашев» и «Адмирал Спиридонов»
  54. ↑ ВМФ России в 2025-2026 годах получит фрегаты с гиперзвуковым оружием. online47.ru (рос.). Процитовано 14 січня 2022.
  55. ↑ ВМФ получит до конца 2021 года два атомохода, дизельную подлодку и корвет — Армия и ОПК — ТАСС
  56. ↑ а б Минобороны заключило 41 контракт на форуме «Армия-2020»
  57. ↑ а б Минфин и «Роскосмос» вступили в публичные препирательства о сокращении расходов
  58. ↑ bmpd (18 березня 2019). Северное ПКБ завершило эскизное проектирование фрегата проекта 22350М. bmpd. Процитовано 18 березня 2019.
  59. ↑ Источник: в России разрабатывают фрегаты, способные нести почти 50 крылатых ракет (рос.). ТАСС. Процитовано 17 березня 2019.
  60. ↑ Россия планирует построить 12 модернизированных фрегатов проекта 22350М
  61. ↑ Игорь Орлов и Виктор Чирков рассказали о будущем фрегатов проектов 22350 и 22350М. ФлотПром (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Курочкин Д. В. «Хороший и большой заказ будущего…» // История корабля : альманах. — 2006. — Вип. 9. — № 1 (11 квітня). — С. 8—9.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрегати_проєкту_22350&oldid=41583100