Фреза (комір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фреза кінця XVI ст.
Іспанський капітан. Карикатура А. Босса

Фре́за (від фр. fraise) або брижі — вид старовинного коміра зі складками, поширений у XVI—XVII століттях. Був елементом чоловічого, жіночого і дитячого костюму.

Назва пов'язана з фр. fraise («потрух», «теляча брижа»): через складчасту структуру коміра[1].

Історія[ред. | ред. код]

За походженням фреза являла собою верхню частину сорочки, зібрану у дрібні складки. Близько 1560 р. вони набувають характерної для фрези форми, стають великими й округлими (godrons) і вже пристібуються до сорочки як окремий аксесуар. На думку Мішеля Серреса, моді на фрези сприяло поширення венеричних хвороб у цю добу: пишні коміри приховували виразки і нариви на шиї.[джерело?]

У Західній Європі фрези з'явилися під час релігійних воєн наприкінці XVI ст. Фрези відомі у великому розмаїтті форм, залежно від країни, періоду та статусу власника. Форма коміра постійно змінювалася. У 1570 фрези стають частиною розкішного придворного вбрання, а в 1580-х вони отримують надмірну пишність і претенціозність. Їх роблять дедалі більшими, оздоблюють вирізами і мереживом. Фреза збільшується у висоту, під час правління Генріха III — і в ширину. У 1578 році, коли вони досягли рекордних розмірів, ця непомірність була предметом глузування: так, П'єр Делетуаль (Pierre de L'Estoile) писав у свому щоденнику: «Якщо глянути на голову чоловіка, лежачу на його фрезах, здається, що це голова Івана Хрестителя на тарелі».

У Франції у XVI ст. фрези носили переважно католики. Протестанти залишалися вірними простим комірам, але під час правління Генріха IV серед протестантів Північної Європи (включаючи Францію) поширився різновид фрези de confusion: ненакрохмалений, складений з кількох шарів, а крайки коміра, що спадали на плечі, могли бути облямовані мереживом.

У XVII ст. фреза стає одним з характерних елементів іспанської моди. У Франції ж за Людовика XIII ці коміри опинилися під забороною і вийшли з ужитку. Сприйняття французами фрези як виключно іспанського одягу проявлялося у французьких карикатурах, де іспанці були неодмінно зображені у цих комірах.

Наприкінці XVII ст. фреза витісняється коміром-жабо. У добу Імперії і Реставрації Бурбонів вона тимчасово повертається у моду.

Сучасність[ред. | ред. код]

Зараз фрези залишаються частиною богослужбового облачення єпископів і служителів Данської церкви (включаючи Гренландію), а також Фарерських островів. У Норвезькій церкві фрези скасовані у 1980 р., хоча деякі консервативні служителі (наприклад, Берре Кнудсен) продовжують носити їх. Фрези можуть надівати хлопчики-півчі англіканських церковних хорів.

Галерея[ред. | ред. код]

XVI ст.[ред. | ред. код]

Передісторія коміра
1560-ті роки
1570-ті роки
1580-ті роки

XVII ст.[ред. | ред. код]

Іспанія
Фландрія й Італія
Північна Європа

Сучасність[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Viviane Aubry. Costumes, t. II Sculptures de l'éphémère, 1340-1670. — Paris : Rempart/Desclée de Brouwer, coll. « Patrimoine vivant », 1998. — 111 с. — ISBN 2-904365-33-8 et 978-2-904365-33-1.
  • François Boucher et Yvonne Deslandres. Histoire du costume en Occident : de l'Antiquité à nos jours. — Paris : Flammarion, 1996 (1re éd. 1965). — 477 с. — ISBN 2-08-010157-9 et 978-2-08-010157-0.
  • Isabelle Paresys. «Fraise(s) à profusion», dans Plein les Yeux le spectacle de la mode / A Feast for the Eyes: Spectacular Fashions, éd. par/ ed. by Shazia Boucher, Anne-Claire-Laronde et Isabelle Paresys. — Milano : Silvana Editoriale SPA, 2012. — С. 12-21.
  • La fraise en image

Примітки[ред. | ред. код]

  1. fraise. www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Процитовано 15 листопада 2017.