Фрей Ігор Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Станіславович Фрей
Igor Frei
Ім'я при народженні Ігор Станіславович Бондаренко
Народився 29 січня 1962 року
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Дружина Наталі Фрей
Діти Дарина та Анастасія
IMDb ID 2841480
Нагороди та премії

Фрей (Бондаренко) Ігор Станіславович (Igor Frei), (нар. 29 січня 1962 року в м. Біла Церква Київської обл. УРСР, СРСР)  — член Національної спілки театральних діячів України, фінський актор театру і кіно українського походження, диктор, телеведучий, театральний педагог. Організатор і головний режисер театру мініатюр «Експеримент» (Україна). Директор Міжнародного дитячого центру культури «SuperKids» (Фінляндія). Засновник, художній керівник і головний режисер Українського народного театру Фінляндії.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в родині службовців. Батько  — Бондаренко Станіслав Васильович (1937—2010), мати  — Бондаренко Людмила Іванівна (1942 р.н.) Навчався у білоцерківській школі № 5. Паралельно з навчанням у середній школі здобув музичну і хореографічну освіту. Мав друге місце в республіканському конкурсі спортивних бальних танців  — латиноамериканська програма, у віковій групі Молодь 1, клас В.

Вперше на сцену вийшов у восьмирічному віці у виставі «Зоряне сяйво» театру ім. П. К. Саксаганського

Навчання та трудова діяльність[ред. | ред. код]

У 1979 році вступив на акторсько - режисерський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України Анатолія Скибенка). Після смерті А.Скибенка у 1980 році курс взяла народна артистка України Ірина Молостова і успішно його випустила у 1983 році. Проходив військову строкову службу у Прикордонних військах України.

  • Працював диктором на Українському радіо,1983 —1984 р.р.
  • Один з організаторів радіостанції Радіонет, був програмним директором радіо і першим ведучим. Радіостанція успішно працює дотепер.
  • Ведучий урядових концертів у «Палаці Україна» та різноманітних фестивалів, концертних програм, театралізованих вистав з режисером Б. Г. Шарварком.
  • Художній керівник Білоцерківського Палацу «Сільмаш» 1984 —1989 р.р.
  • Керував українськими гуртками та курсами по вивченню та розвитку української мови та культурної спадщини народів України у Польщі (м. Лодзь), Німеччині (м. Золтау), Україні (м. Київ, м. Біла Церква), Фінляндії (м. Гельсінки, м. Еспоо) 1984 — дотепер.
  • Директор Міжнародного дитячого центру культури «SuperKids» (Фінляндія, м. Еспоо) 2010 — дотепер.
  • Художній керівник та головний режисер Першого українського дитячого музичного театру «Маски» (Фінляндія, м. Еспоо) 2010 — дотепер.
  • Художній керівник та головний режисер Українського театру Фінляндії (Фінляндія, м. Гельсінки) 2014 — дотепер.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

  • Вірча грамота "Посол культурної дипломатії" та Mandate of Cultural Diplomat (2023 р.)
  • Кавалер ордену «Золота зірка культурної дипломатії» (2023 р.)
  • Нагороджений медалю «За збереження національних традицій» (2021 р.)
  • Нагороджений медалю «За служіння мистецтву» (2019 р.)
  • Лауреат XII-го та XIII-го Міжнародних фестивалів мистецтв «Україна єднає світ» (перша премія за режисуру вистав «За двома зайцями» та «Зона» Українського народного театру Фінляндії), Київ, Україна, 2022 та 2023 роки.
  • Лауреат II Міжнародного театрального інтернет-конкурсу TEATR.NET у Київі, Україна, 2021 р. (1-шє місце у режисерському конкурсі за постановку вистави «За двома зайцями»
  • Лауреат I Міжнародного театрального інтернет-конкурсу TEATR.NET у Київі, Україна, 2020 р. (3-тє місце у режисерському конкурсі за постановку вистави «Зона» за п'єсою Павла Ар'є Українського народного театру Фінляндії).
  • Лауреат VI Міжнародного фестивалю українського театру у Кракові, Польща, 2019 р (спеціальний приз за режисуру, сценографію та музичне оформлення вистави «Зона» за п'єсою Павла Ар'є Українського народного театру Фінляндії).
  • Лауреат премії «Золотий голос Скандинавії» (гран-прі у номінації «диктор регіонального радіо», Норвегія, 2003 р).

Вистави (Україна)[ред. | ред. код]

Ігор Фрей на репетиції Українського народного театру Фінляндії.
Автор назва режисер
П.Бомарше «Одруження Фігаро» Б.Ерін, О.Негреску
М.Гоголь «Мертві душі» О. Ціановський
I.Кочерга «Свіччине весілля» I. Молостова
О.Вампілов «Старший син» О.Негреску
В.Шекспір «Ромео і Джульєтта» О.Мірцев
І.Карпенко-Карий «Сто тисяч» Р.Храпливий

Вистави (Фінляндія)[ред. | ред. код]

Ігор Фрей у виставі «Щоденники Майдану», 2014
Автор назва режисер
К.Лерон «Маленькі історії з французького життя» Ж.Бошан
О.Толстой «Пригоди Буратіно» I.Кобичева
I.Фрей «Подорож по казках» I.Кобичева
Ф.Сінатра «Мій шлях» I.Фрей
Н.Ворожбит «Щоденники Майдану» В.Древицкий
Ю.Зуб «На бережечку самоти» I.Фрей
Н. Ворожбит «Сашко, винеси сміття» В.Древицкий

Фільми (Україна)[ред. | ред. код]

рік назва режисер
1980 «Мільйони Ферфакса» М.Ільїнський
1980 «Чорна курка, або Підземні жителі» В.Гресь
1980 «Овід» М.Мащенко
1981 «Мужність» Б.Савченко
1983 «Легенда про княгиню Ольгу» Ю.Іллєнко
1985 «Напередодні» М.Мащенко
1985 «Ми звинувачуємо» Т.Левчук
1992 «Вінчання зі смертю» М.Мащенко

Фільми (Фінляндія)[ред. | ред. код]

рік назва режисер
2007 «Вимірювання землі»[fi] Й. П.Сілья
2011 «Вілла Хелена»[fi] Е.Коскимиес та А.Гроф
2011 «Людина, схожа на вбивцю»[fi] Л.Нурксе
2016 «Президент»[fi] Л.Нурксе
2020 «Тіні»[fi] А. Й. Анніла
2023 «Заборонені танці» С.Паломякі

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

  • Ф.Сінатра «Мій шлях». 2014
  • Ю.Зуб «На бережечку самоти. Спогади про В.Стуса». 2015
  • М.Старицький «За двома зайцями». 2016
  • М.Орлова «Неймовірні витівки нечистої сили». 2016
  • Жерар Буржоа, Темистокле Попа, Юрій Энтін. Дитячий мюзикл «Вовк і семеро козенят та на новий лад». Постановка в Українському дитячому театрі Фінляндії «Маски». 2017
  • Н.Ворожбит «Зерносховище». 2017
  • «Зона». За п'єсою П.Ар'є На початку і наприкінці часів. 2017
  • О.Толстой, І.Фрей «Хлопчик без золотого ключика». Постановка в Українському дитячому театрі Фінляндії «Маски». 2018
  • В.Гюго «Горбун з Нотр-Дама» (Собор Паризької Богоматері). 2018
  • М.Камолетті, І.Фрей «Приборкання норовливих». 2019
  • Й.Кайде «Дорослим вхід заборонено». Постановка в Українському дитячому театрі Фінляндії «Маски». 2019
  • А.Котляр «Жіноче щастя». 2020
  • М.Камолетті, І.Фрей «Paris - France -Transit». За п'єсою М.Камолетті «Боїнг-Боїнг». 2021
  • «Пізня зустріч». За п'єсою М.Смілянець «Б'ютіфул лайф». 2022
  • Ю.Васюк «Лисиця - вегетаріанка». Постановка в Українському дитячому театрі Фінляндії «Маски». 2023
  • Р.Тома «Вісім люблячих жінок». 2023
  • Н.Неждана «Той, що відкриває двері». 2023
  • Ю.Васюк «Собака». 2023
  • Д. Нігро «Горгони». 2023
  • І.С.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім'я». Вистава присвячена 10-ти річчю Українського театру Фінляндії. Прем'єра запланована на кінець 2024 року.

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, має 2 доньок. У 1986 році, після одруження, взяв прізвище дружини. Дружина  — Наталі Фрей, німкеня за походженням, піаністка, викладач по класу фортепіано. Доньки: Дарина, 1987 р.н. та Анастасія, 1993 р.н. Брат  — Бондаренко Віталій Станіславович, 1969 р.н.

Джерела[ред. | ред. код]