Перейти до вмісту

Френк Оушен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Френк Оушен
Frank Ocean
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яангл. Christopher Edwin Breaux Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження28 жовтня 1987(1987-10-28) (38 років)
Місце народженняЛонг-Біч, штат Каліфорнія
Роки активності2005 — дотепер
ГромадянствоСША США
Професіїспівак, автор пісень, репер, музичний продюсер, фотограф, візуальний митець, композитор, клавішник, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаJohn Ehret High Schoold і LSU New Orleansd Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосБаритон
ІнструментиКлавішні • гітара
ЖанрСучасний ритм-енд-блюз • неосоул
ПсевдонімиFrank Ocean Редагувати інформацію у Вікіданих
КолективиOdd Future
ЧленствоOdd Futured Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблDef Jam • Island
НагородиНагорода Греммі • Brit Awards
Автограф
blonded.co
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Френк Оушен (англ. Frank Ocean, справжнє ім'я — Крістофер Едвін Бро;[1] нар. 28 жовтня 1987, Лонг-Біч, штат Каліфорнія, США) — американський співак, автор пісень, репер та фотограф, що розпочинав свою діяльність як гострайтер (писав пісні для Бейонсе та Джастіна Бібера),[2] а у 2010 році приєднався до реп-колективу Odd Future. У 2011 році музикант записав дебютний мікстейп Nostalgia, Ultra, який отримав позитивні відгуки критиків, а його сингл «Novacane» потрапив до чарту Billboard.

Дебютний альбом Френка під назвою Channel Orange вийшов у липні 2012 року і приніс співакові світову славу та визнання. У 2016 році Оушеном було видано ексклюзивний для Apple Music візуальний альбом Endless та другий студійний альбом Blonde, що очолив чарти США та Великої Британії. У 2020 році Channel Orange та Blonde були внесені до списку 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу «Rolling Stone» (148 та 79 сходинки, відповідно).[3]

У піснях Френка Оушена переважають теми кохання, туги, страху та ностальгії. Співак надихається музикою таких відомих артистів, як Прінс, Стіві Вандер, Марвін Гей та Еріка Баду.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Оушен написав відкритого листа, спочатку призначеного для обкладинки альбому «Channel Orange», в якому превентивно розглянув спекуляції щодо його потягу до іншого чоловіка у минулому.[4] Натомість, 4 липня 2012 року він опублікував відкритого листа у своєму блозі на Tumblr[5][6], розповівши про нерозділені почуття, які він відчував до іншого юнака, коли йому було 19 років, назвавши його своїм першим справжнім коханням.[5] Він використав блог, щоб подякувати тому чоловікові за його вплив, а також подякував своїй матері та іншим друзям, сказавши: «Я не знаю, що буде далі, і це нормально. У мене більше немає жодних секретів, які мені потрібно зберігати… Я почуваюся вільною людиною».[7] Численні знаменитості публічно висловили свою підтримку Оушену після його оголошення, включаючи Бейонсе та Jay-Z.[8][9]

Члени хіп-хоп індустрії загалом позитивно відреагували на оголошення.[10]

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Nostalgia, Ultra (16 лютого 2011)
  • Channel Orange (10 липня 2012)
  • Endless (19 серпня 2016)
  • Blonde (20 серпня 2016)

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2011 — новачок року за версією GQ
  • 2012 — чоловік року за версією журналу Vibe
  • 2012 — чоловік року за версією mtvU
  • 2012 — нагорода Soul Train Music Awards за найкращий альбом року (Channel Orange)
  • 2012 — найкращий Urban відеокліп року («Novacane») за версією UK Music Video Awards
  • 2013 — нагорода Греммі за найкращий альбом у жанрі Urban contemporary (Channel Orange)
  • 2013 — нагорода Греммі за найкращий реп-дует («No Church in the Wild» спільно з Каньє Вестом та Jay-Z)
  • 2013 — альбом року за версією GLAAD Media Awards (Channel Orange)
  • 2013 — найкращий іноземний виконавець Brit Awards
  • 2013 — людина року Webby Awards
  • 2016 — артист року за версією журналу Attitude
  • 2017 — найкращий іноземний артист за версією NME

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Frank Ocean -- R.I.P. to My Homie ... Christopher Breaux Dies in Court. tmz.com.
  2. ↑ 9 Great Songs You Didn't Know Frank Ocean Wrote. Rolling Stone. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 14.01.2018.
  3. ↑ The 500 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone. Процитовано 10.06.2022.
  4. ↑ Frank Ocean Interview: Happy To Wake Up Without 'This Freakin' Boulder On My Chest'. Instinct Magazine. 21 липня 2012. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  5. 1 2 Frank Ocean (4 липня 2012). thank you's. Tumblr. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 4 липня 2012. archived here.
  6. ↑ Nicholson, Rebecca (20 липня 2012). Frank Ocean: the most talked-about man in music. The Guardian. London. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  7. ↑ «Frank Ocean Opens Up About Sexuality» Billboard Magazine. July 4, 2012 archived here.
  8. ↑ Sepinwall, Alan (9 липня 2012). Beyonce, Jay-Z support Frank Ocean in open letters; singer drops Sweet Life. HitFix. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 14 липня 2014.
  9. ↑ Carter Maness (9 липня 2012). Beyonce Applauds Frank Ocean for Coming Out. MTV. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
  10. ↑ Frank Ocean's Sexual Declaration: Will It Spark Change In Hip-Hop Community? [Архівовано 12 липня 2012 у Wayback Machine.] MTV. July 12, 2012,.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френк_Оушен&oldid=47918630