Френсіс Фукуяма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Френсіс Фукуяма
Yoshihiro Francis Fukuyama
Френсіс Фукуяма в 2005 році
Френсіс Фукуяма в 2005 році
Дата народження 27 жовтня 1952(1952-10-27) (64 роки)
Місце народження Чикаго,Flag of the United States.svg США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Гарвардський університет і Університет Корнелла
Мова творів англійська
Рід діяльності філософ, письменник, політичний діяч, громадський діяч, економіст
Напрямок міжнародна політика
Magnum opus: The End of History and the Last Man
Нагороди Democracy Service Medal[d] і Johan Skytte Prize in Political Science[d]
fukuyama.stanford.edu
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Фре́нсіс Фукуя́ма (англ. Francis Fukuyama; *27 жовтня 1952, Чикаго, США) — американський філософ, політичний економіст і публіцист японського походження. Професор Стенфордського університету.

Наукова і політична діяльність[ред.ред. код]

Отримав ступінь бакалавра в Корнельському університеті (штат Нью-Йорк), ступінь доктора філософії — в Гарварді.

В 19791980, 19831989 і 19951996 працював у департаменті політології RAND Corporation.

В 19811982 рр. і в 1989 р. був членом Ради з планування політики Держдепартаменту США, спеціалізувався на питаннях Ближнього Сходу, потім — Європи.

В 19811982 рр. входив до складу американської делегації на єгипетсько-ізраїльських переговорах з питань палестинської автономії.

В 19962000 обіймав посаду професора державної політики в Школі Державної Політики Університету Джорджа Месона (Вашингтон).

В 20012005 — член президентської ради США з біоетики (з питань клонування).

У 2005 році увійшов до Списку глобальних інтелектуалів світу.

Френсіс Фукуяма і Україна[ред.ред. код]

Френсіс Фукуяма досить уважно стежить за подіями в Україні ще з часів Помаранчевої революції. У вересні 2013 року, за два місяці до Євромайдана, він був у Києві і під час однієї зі своїх лекцій з глибоким розчаруванням говорив про провал демократичних перетворень в Україні, наслідком яких стало президентство Віктора Януковича. "Українці один раз вже здивували світ своїм прагненням змін в 2004 році, а коли трапився провал, вони здивували світ ще раз в 2014 році. В цьому сенсі, це величезний потенціал, який тепер потрібно направити на те, щоб змусити чиновників і політиків працювати як єдина політична система" (з інтерв'ю Мустафі Найєму). В серпні 2014 року, після Революції гідності, відзначив: «В першу чергу, я був вражений тим, що громадянське суспільство в Україні не здалось після провалу Помаранчевої революції. Ви зберегли і посилили свою здатність до самоорганізації і наданню тиску на владу. Люди в країні не втратили прагнення до кращої влади» [1].

У серпні 2016 відвідав Львів, де виступив із публічною лекцією [2].

Книги[ред.ред. код]

  • The End of History and the Last Man, 1992 р.
  • Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity, 1995 р
  • The Great Disruption: Human Nature and the Reconstitution of Social Order, 1999 р.
  • Our Posthuman Future: Consequences of the Biotechnology Revolution, 2002 р.
  • State-Building: Governance and World Order in the 21st Century, 2004 р.
  • The Origins of Political Order: From Prehuman Times to the French Revolution, 2011 р.
  • Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy, 2015 р.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.