Фреони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Структурна формула молекули дифлуородихлорометану (R12)
Dichlorodifluoromethane-3D-vdW.png

Фрео́ни  або хладони — група галогенопохідних вуглеводнів, що киплять нижче кімнатної температури, використовуються в холодильній промисловості як холодоагенти, і як розпилювачі в аерозольних упаковках. Наприклад, фреон дифлуородихлорометан CF2Cl2 (R12) — рідина, що кипить при -29,8°С.

Здебільшого фреони інертні біля поверхні Землі. Однак у стратосфері хлоровмісні (хлорфторвуглеводні з`эднання) фреони зазнають фотохімічного розкладу з виділенням іонів хлору, які є каталізатором хімічних реакцій, що руйнують молекули озону.

Фреон R-12 не отруйний, не реагує при звичайній температурі з металами; при випаровуванні його поглинається велика кількість тепла. До початку 1990-х років використовувався в холодильних машинах. Потім його замінили на R-134a, тому що він вважається безпечнішим для озонового шару землі.[1]

Згідно Монреальського протоколу, виробництво та застосування деяких фреонів заборонено, насамперед - R-12 та R-22. На заміну їм прийшли такі фреони як: R134a, R410A, R404A та R507 - це фторовуглеводні з'єднання, які мають нульовий ODP - озоноруйнівний потенціал.

Перший фреон винайшов Томас Міджлі, що працював в компанії Дженерал Моторз.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Каким фреоном заправлять кондиционер?. Процитовано 2018-12-12. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]