Фризьке королівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
фриз. Fryske Ryk, лат. Magna Frisia
Фризьке королівство
500 – 734 Франкська держава Flag
Розташування Фризьке королівство
Фризьке королівство
Столиця Дорестад, Утрехт та інші
Мови давньофризька мова
Релігії Германська міфологія
Форма правління монархія
Король
 - 678 Альдгісл
 - 680-719 Радбод
 - 719734 Поппо
Історія
 - Засновано 500
 - Ліквідовано 734
Валюта Скеат[1]

Фризьке королівство (лат. Magna Frisia) — королівство на території Нідерландів та в північній Німеччині, що утворилося приблизно в 500-ті рр. н. е. Фризьке королівство було завойовано Франкською державою після битви на Борні (734 рік).

Велике переселення народів[ред. | ред. код]

Під час великого переселення народів фризи влаштувалися на півночі і заході Нижніх земель [2]. До цього періоду відноситься передбачуване правління короля Аудульфа. Фризи складалися з племен з вільними зв'язками, зосередженими на військових формуваннях, але без сильної центральної влади. У другій половині VII століття фризьке королівство досягло свого максимального розширення.

Історія воєн[ред. | ред. код]

Титул фризьких правителів невідомий. Франкські джерела називають їх герцогами. Інші джерела часто називають їх королями. В письмових джерелах повідомляється тільки про трьох правителів.

Альдгісл[ред. | ред. код]

Під час правління короля Альдгісла у фризів зав'язався конфлікт з франкским майордомом Еброїном на старих римських укріплених мурах. Альдгісл міг тримати франків з їх армією на відстані. В 678 році він надав гостинність англосаксонскогму єпископу Вілфріду Йоркському, який також негативно ставився до франків.

Радбод[ред. | ред. код]

Фризький скеат, біля 710-735 р
Фібула VII століття, знайдена в 1935 році поблизу села Війналдум

За правління Радбода хід війни розвертався на користь франків: в 690 році франки перемогли в битві при Дорестаді під проводом майордома Піпіна Герістальського.[3] Хоча не всі наслідки цієї битви зрозумілі, Дорестад став знову франкським містом , так само як фортеці Утрехт та Фехтен. Передбачається, що вплив франків в цей час простягалося з півдня Ауде-Рейну до узбережжя, але ці дані можуть бути неточними, тому що вплив фризів в центральних річкових областях не зник повністю. Як мінімум, фризи заснували архієпископство або дієцезію для Вілліброрду [4], а в 711 році був укладений шлюб між Грімоальдо Молодшим, старшим сином Піпіна Герістальського, і Теодезіндою, донькою Радбода [5].

Після того, як Піпін Герістальський помер в 714 році, Радбод скористався боротьбою за владу серед франків і повернув південну Фризію. Він уклав угоду з майордомом Нейстрії Рагенфредом, згідно якої в 716 році його армія змогла пройти по землі франків до Кельну, де фризи здобули перемогу над військом Австразії в битві [6] . Однак в тому ж році військо Радбода і Рагенфреда зазнало від Карла Мартела поразку в битві на Амблеві. Радбод планував напасти на Франкську державу вдруге й мобілізував чисельну армію, але перш, ніж він зміг це зробити, він захворів і помер восени 719 року.[7]

Немає ясності в питанні, хто був наступником Радбода. Вважається, що визначення нового правителя викликало труднощі, тому що противник фризів франк Карл Мартелл зміг легко вторгнутися у Фризію і завоювати значну частину її території. Опір був настільки слабим, що Карл Мартел не тільки захопив ближню Фризію («ближча» частина Фризії на південь від Рейну), але також перетнув Рейн і захопив «далеку» частина Фризії до берега річки Влі .[8]

Поппо[ред. | ред. код]

В 733 році Карл Мартел послав армію проти фризів. Фризька армія була відкинута до Остерго. В наступному році сталася битва на Борні. Карл переправив армію через річку Аелмере разом з флотом, який дозволив йому підпливти до Борни. Фризи були переможені в наступному бої [8], а їх король Поппо був убитий.[6] Переможці почали грабувати й палити язичницькі храми. Карл Мартел повернувся з великою кількістю трофеїв, зламавши владу фризских королів назавжди.

Після завоювання франками[ред. | ред. код]

Після битви на річці Борн в 734 році франки захопили фризькі землі між річками Влі і Лауерс. В 785 році, після перемоги Карла Великого над Відукіндом Саксонським, франки завоювали землі на схід від річки Лауерс. При Каролінгах Фризією правил граф (grewan); це слово позначало швидше королівського намісника, ніж феодального володаря.[9] Lex Frisionum, «Кодекс законів фризів», був записаний на латині під час правління Карла Великого.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. De eerste koningen van Nederland, стр. 22, Aspekt útjouwerij, стр. 205. ISBN 978-90-5911-323-7
  2. Halbertsma, H. (1982), Frieslands Oudheid (pdf-file), стор. 792
  3. Blok, DP (1968), De Franken, hun optreden in het licht der historie , сторінки 32-34
  4. Liber Pontificalis (Корпус XXXVI 1, сторона 168) Beda Venerabilis' '(Корпус XLVI9, стор. 218)
  5. Halbertsma, H. (1982), Frieslands Oudheid тисяча дев'ятсот вісімдесят дві / h.halbertsma / Halbertsma.PDF (pdf-file)[недоступне посилання з липень 2019], стр. 794.
  6. а б Geschiedenis van het volk der Friezen. Архів оригіналу за 8 червня 2009. Процитовано 2 листопада 2017. 
  7. Halbertsma, H. (2000) , Het rijk van de Friese Koningen, opkomst en ondergang , стор.90
  8. а б Halbertsma, H. (1982), Frieslands Oudheid ( pdf-file), стр. 795.
  9. Homan 1957, стор. 205.