Фролівська вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фролівська вулиця
Київ
Фролівська вулиця.jpg
Фролівська вулиця, вид від Притисько-Микільської вулиці
Місцевість Поділ
Район Подільський
Назва на честь Фролівського монастиря
Колишні назви
Чорна Грязь, Флорівська
Загальні відомості
Протяжність 275 м
Координати початку 50°27′49″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 30.516583° сх. д. / 50.46361; 30.516583Координати: 50°27′49″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 30.516583° сх. д. / 50.46361; 30.516583
Координати кінця 50°27′43″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.462056° пн. ш. 30.514306° сх. д. / 50.462056; 30.514306
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Line 2.svg «Контрактова площа»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Фролівська, 22, колишня прохідна фабрики «Юність», 1820-ті рр.
Фролівська, 6/8 — будівлі на території Фролівського монастиря
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11777
У проєкті OpenStreetMap r356759
Мапа
CMNS: Фролівська вулиця у Вікісховищі

Фро́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі і Притисько-Микільської вулиці до Андріївського узвозу.

Прилучаються вулиця Боричів Тік і Фролівський провулок.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця відома з XVI століття, разом із Фролівським провулком складала вулицю Чорна Грязь (від очеретяного болота, що було поряд, на місці теперішнього Фролівського монастиря). З середини XIX століття до 20-х років XX століття існувала під паралельними назвами: Чорна Грязь і вулиця Фролівська (Флорівська). У списках вулиць Подолу за 1855 рік Чорна Грязь і Фролівський провулок вже згадуються як дві самостійні вулиці. На картосхемах кінця XIX — початку XX століття вулиця Чорна Грязь складала лише частину Фролівської вулиці (від Фролівського провулку до Андріївського узвозу). З 20-х років XX століття вживається тільки назва «Фролівська вулиця», від Києво-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря.

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

На вулиці знаходяться деякі споруди ансамблю Флорівського монастиря — церква Ікони Казанської Божої Матері, келії, корпус № 16, будинок ігумені, Трапезна церква.

Пам'яткою архітектури є будинок № 22 — колишня прохідна фабрики «Юність» (1820-ті рр.). Також пам'ятками архітектури є будинки № 1/6, 5, 6 та 7.

Персоналії[ред. | ред. код]

У будинку № 5/43 мешкали Микола Закревський, історик, автор праці «Опис Києва» (1868 рік) та Дмитро Багалій, історик, академік АН УРСР.

Зображення[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]