Фроліков Олексій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Фроліков
Народився 15 лютого 1957(1957-02-15) (62 роки)
Москва, СРСР
Зріст 180 см
Позиція нападник
Проф. клуби «Динамо» (Москва)
«Динамо» (Рига)
«Ессят» (Порі)
«Центерс» (Пієтарсаарі)
Нац. збірна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Latvia.svg Латвія
Ігрова кар'єра 1975 — 1995

Олексій Вікторович Фроліков (нар. 15 лютого 1957, Москва, СРСР) — радянський і латвійський хокеїст, нападник.

Вихованець дитячо-юнацької спортивної школи московського «Динамо». У складі юнацької збірної СРСР став чемпіоном Європи 1976 року. Дворазовий переможець молодіжних чемпіонатів світу (1976, 1977).

За «Динамо» дебютував 21 січня 1975 року, у матчі проти московського «Спартака». За сім сезонів провів 165 лігових ігор, закинув 49 шайб, зробив 40 результативних передач. Тричі був срібним призером чемпіонатів СРСР (1977, 1979, 1980) і одного разу — бронзовим (1981). Володар кубка СРСР 1976 року.

Переможець турніру газети «Известия»-78 у складі збірної СРСР. Провів чотири матчі, відзначився голом у ворота канадців.

1981 року перейшов до лав ризьких «одноклубників». Другий за результативністю гравець латвійського клубу в чемпіонатах СРСР — 142 голи (у Хельмута Балдеріса — 266). Найкращий снайпер першості 1982/83 — 38 закинутих шайб. Найбільшим досягненням «Динамо» за радянських часів стало друге місце в сезоні 1987/88. Фроліков, у тому чемпіонаті, став найкращим бомбардиром команди і за підсумками сезону ввійшов до списку 34 найкращих хокеїстів країни[1]. Майстер спорту міжнародного класу.

З 1989 по 1993 рік виступав за фінські клуби «Ессят» (Порі) і «Центерс» (Пієтарсаарі). За два сезони у СМ-лізі провів 95 ігор, 30 голів, 39 передач.

Завершувати ігрову кар'єру повернувся до Риги. На той час «Динамо» змінило назву на «Пардаугава» і виступало в Міжнаціональній хокейній лізі. Всього за команду зі столиці Латвії в чемпіонатах СРСР і турнірах МХЛ провів 437 матчів, закинув 152 шайби, зробив 129 результативних передач.

Виступав за збірну Латвії на двох чемпіонатах світу. У фіналі групи С 1993 року прибалтійські спортсмени перемогли збірну України, а наступного сезону посіли друге місце в групі В. Всього на світових першостях провів 14 ігор, 13 голів, 11 передач.

За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Динамо» (Рига) радянської доби: Ірбе, Хатулєв — Крикунов[ru], Балдеріс — Фроліков — Знарок[2].

Сезон Команда Ліга І Г П О
1974/75 «Динамо» (Москва) вища 2 0 0 0
1975/76 «Динамо» (Москва) вища 9 1 1 2
1976/77 «Динамо» (Москва) вища 25 4 2 6
1977/78 «Динамо» (Москва) вища 11 1 2 3
1978/79 «Динамо» (Москва) вища 44 16 13 29
1979/80 «Динамо» (Москва) вища 42 20 12 32
1980/81 «Динамо» (Москва) вища 32 7 10 17
Усього в «Динамо» (Москва) 165 49 40 89
1981/82 «Динамо» (Рига) вища 56 21 19 40
1982/83 «Динамо» (Рига) вища 56 38 17 55
1983/84 «Динамо» (Рига) вища 43 20 12 32
1984/85 «Динамо» (Рига) вища 52 13 22 35
1985/86 «Динамо» (Рига) вища 38 9 10 19
1986/87 «Динамо» (Рига) вища 39 11 9 20
1987/88 «Динамо» (Рига) вища 48 24 15 39
1988/89 «Динамо» (Рига) вища 38 6 8 14
Усього в «Динамо» (Рига) 370 142 112 254
1989/90 «Ессят» (Порі) Д-2 43 28 53 81
1990/91 «Ессят» (Порі) СМ-ліга 43 20 26 46
1991/92 «Ессят» (Порі) СМ-ліга 52 10 13 23
1992/93 «Центерс» (Пієтарсаарі) Д-2 15 11 14 25
1992/93 «Пардаугава» МХЛ 29 6 14 20
1994/95 «Пардаугава» МХЛ 38 4 3 7
Усього в Д-1 697 231 208 439

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]