Фріда Робштайт-Робінс
| Фріда Робштайт-Робінс | |
|---|---|
| нім. Frieda Robscheit-Robbins | |
| Народилася |
8 червня 1888 Ойскірхен, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Померла |
18 грудня 1973 (85 років) Тусон, Аризона, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | гематологиня, патологоанатомка |
| Alma mater | Чиказький університет, Рочестерський університет і Університет Каліфорнії |
Фріда Робштайт-Робінс (8 червня 1888 — 18 грудня 1973)[1][2] — американська патологиня німецького походження, що тісно працювала з Джорджем Гойтом Віплом, проводячи дослідження щодо використання тканин печінки у лікуванні злоякісної анемії, будучи співавторкою 21 праці між 1925 та 1930 роками. Віпл отримав Нобелівську премію у 1934 році за свої досягнення, проте Робштайт-Робінс не було відзначено у цій нагороді, хоча Віпл і поділився з нею грошовою винагородою.
У 2002 році у статті видання Discover під назвою «50 найважливіших жінок в науці» зазначили, що внесок Робштайт-Робінс «заслуговує більшої уваги»[3].
Робштайт-Робінс описали у 1981 році як жінку «суттєвої присутності», яку часто бачили вбрану в діаманти та з «елегантно зачесаним» волоссям[4].
Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]
Народившись в Німеччині, Робштайт-Робінс переїхала до США ще в дитинстві.[5] Вона здобула бакалаврський ступінь в Чиказькому університеті, магістерський у Каліфорнійському університеті, а PhD в Рочестерському університеті.[1][6]
Дослідження[ред. | ред. код]
Віпл та Робштайт-Робінс встановили тваринну модель анемії. Вони виявили, що коли собаки втрачають велику кількість крові, у них проявляються симптоми, подібні до анемії. Щойно вони встановили цю експериментальну модель, вони могли тестувати експериментальні терапії. Вони тестували дієти, базовані на різних органах: селезінці, легенях, печінці, кишках та ін. Вони виявили, що собаки, годовані печінковою дієтою, відновлювались найшвидше, що вказувало на те, що анемія є пов'язаною з несправною роботою печінки[7].
Попереднє дослідження було проведено на початку 1920-х років у фундації Джорджа Вільяма Гупера Каліфорнійського університету, під час якого виявили, що абрикоси є цінними у лікуванні індукованої анемії в собак. Цей результат настільки здивував дослідників, що його не опублікували. Однак у 1922 році роботи продовжились у Рочестерському університеті в Нью-Йорку, де дослідники порівнювали ефективність різних речовин у лікуванні анемії[8].
Робштайт-Робінс почала працювати з Віплом у 1917 році; він залишався її партнером упродовж 18 років. Вона була першим вказаним автором найважливішої праці Віпла, а зазвичай першому автору належить найбільший внесок у тему праці, і в багатьох галузях досліджень останній автор у списку є директором лабораторії чи принциповим дослідником, відповідальним за напрямок робіт. Робштайт-Робінс була співавторкою десяти із 23 праць, що Віпл процитував у своїй нобелівській промові[9].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Робштайт-Робінс побралася з Оскаром В. Спрейґом.[5] Померла у грудні 1973 року в м. Тусон штату Аризона, США.[1]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Robscheit-Robbins, Frieda (1888–1973). Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages. HighBeam. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
- ↑ Bertsch., McGrayne, Sharon (1 січня 1998). Nobel Prize women in science : their lives, struggles, and momentous discoveries. Joseph Henry Press. ISBN 0309072700. OCLC 53431507.
- ↑ The 50 Most Important Women in Science. Discover. Kalmbach Publishing Co. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 6 березня 2014.
- ↑ Davenport, HW., George H Whipple, The Physiologist, Vol 24, 2, 1981, p. 2
- ↑ а б Ogilvie, Marilyn; Harvey, Joy (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science. New York and London: Routledge. с. 1115.
- ↑ The University of Rochester - Eighty-Fourth Annual Commencement (PDF). 1934. Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2015. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ Eating organs to cure a disease. Tacomed.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ Elden, C. A.; Sperry, W. M.; Robscheit-Robbins, F.; Whipple, G.H. (1928). Blood Regeneration in Severe Anemia: XIII. INfluence of Certain Copper Salts upon Hemoglobin Output. Journal of Biological Chemistry. 79: 577—586.
- ↑ Frieda Robscheit-Robbins. Scribd.com. Scribd. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
|
