Фрідрих Вільгельм Каульбах
Фрідрих Вільгельм Каульбах | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Kaulbach | ||||
Народження | 8 липня 1822[1][2][…] Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина[1] | |||
Смерть | 5 вересня 1903[4] (81 рік) | |||
Ганновер, Прусське королівство, Німецька імперія[1] | ||||
Поховання | Engesohde city cemeteryd | |||
Країна | Вальдек-Пірмонтське князівство | |||
Жанр | історичний живопис | |||
Діяльність | художник, викладач університету | |||
Вчитель | Вільгельм фон Каульбах | |||
Відомі учні | Johann Georg Buchnerd | |||
Працівник | Ганноверський університет | |||
Діти | Фрідріх Август фон Каульбах | |||
Роботи в колекції | Баварські державні колекції картин, Стара національна галерея і Château de Bucheneckd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Фрідрих Вільгельм Каульбах у Вікісховищі | ||||
Фрідріх Вільгельм Християн Теодор Каульбах (нім. Friedrich Wilhelm Christian Theodor Kaulbach; 8 липня 1822, Бад-Арользен — 17 вересня 1903, Ганновер) — німецький художник.
Фрідріх Каульбах доводився племінником і учнем (з 1839 року) Вільгельму фон Каульбаху, засновнику знаменитої художньої династії Каульбахов.
Після поїздки у Венецію у 1844 році Фрідріх Каульбах покинув свого вчителя і в період до 1848 року написав свою першу самостійну картину «Адам і Єва знаходять вбитого Авеля». Незабаром Фрідріху Каульбаху була запропонована професура в Мюнхенській академії мистецтв, від якої він, однак, відмовився.
У 1850 році Фрідріх Каульбах відправився в Париж, де написав кілька історичних полотен, а також портретів на замовлення. В 1850 році він отримав замовлення від баварського короля Максиміліана на картину для Максимилианеума «Коронування Карла Великого», який був зроблений у 1861 році.
У 1856 році Каульбах, написав кілька портретів короля Георга V, був призначений придворним художником Ганновера і отримав звання професора університету ганновера. Його портрети користувалися успіхом у місцевої аристократії. Король подарував йому майстерню і будинок, побудований у 1857-1860 рр. ганноверським архітектором Крістіаном Генріхом Траммом. Дочка Каульбаха, письменниця Ісидора Каульбах у своїх спогадах (1931) описала життя в батьківському домі, гостями якого були Йоганнес Брамс, Клара Шуман, Франц Ліст, Йозеф Йоахім, Ернст фон Вильденбрух і Антон Рубінштейн.
Численні портрети, написані Каульбахом, як, наприклад імператриці Австрії Єлизавети, кронпринца Німеччини Альбрехта, графа і графині Штольберг, відрізняються великою кількістю деталей, проте також і властивій тогочасній театральністю, легковажною елегантністю і відсутністю колориту. Найбільше Фрідріху Каульбаху вдавалися жіночі портрети.
Каульбах був удостоєний золотої медалі Академії мистецтв Берліна і був прийнятий в її дійсні члени. На Всесвітній виставці 1873 році у Відні Фрідріх Каульбах був нагороджений медаллю.
Син Фрідріха Каульбаха, Фрідріх Август, також став художником.
-
Портрет дами, яка вдягає прикраси.
-
Портрет Августи, великої герцогині Мекленбург-Шверинской.
-
Вілла Каульбаха в Ганновері, яку пізніше успадкувала його дочка, письменниця Ісидора Каульбах.
-
Фрідріх Каульбах в старості, у себе в кабінеті з дочкою і дружиною.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116193476 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Friedrich Kaulbach — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ RKDartists
- Kaulbach, Isidore. Friedrich Kaulbach. Erinnerungen an mein Vaterhaus. — Berlin : Mittler, 1931.
- Henning Rischbieter. Hannoversches Lesebuch oder: Was in Hannover und über Hannover geschrieben, gedruckt und gelesen wurde. — 2. Aufl. — Hannover : Schlüter, 1991. — ISBN 3-87706-359-4.
- Thielen, Hugo. Hannoversches biographisches Lexikon. Von den Anfängen bis in die Gegenwart. — Hannover : Schlüter, 2002.
- Сомов Андрей. Каульбах, немецкие художники // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)