Фрідрих Теодор Шуберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідрих Теодор Шуберт
Народився 30 жовтня 1758(1758-10-30)[1]
Гельмштедт, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер 21 жовтня 1825(1825-10-21)[1] (66 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Смоленський лютеранський цвинтарd
Країна Німеччина
 Російська імперія
Діяльність астроном, математик, популяризатор науки
Галузь астрономія, алгебра і популяризація науки
Заклад Петербурзька академія наук
Аспіранти, докторанти Q4452239?
Членство Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Батько Johann Ernst Schubertd
Брати, сестри Ernst Konstantin von Schubertd
Wilhelm Julius Ludwig Schubertd
Діти Шуберт Федір Федорович
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня

Член Американської академії мистецтв і наук[d]


CMNS: Фрідрих Теодор Шуберт у Вікісховищі

Фрідрих Теодор (Федір Іванович) Шуберт (нім. Friedrich Theodor von Schubert, рос. Фёдор Иванович Шуберт; 1758—1825) — німецько-російський математик, астроном, геодезист і популяризатор науки. Академік Петербурзької академії наук (1789).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Гельмштадті у Німеччині в родині відомого вченого богослова і оратора Йоганна Ернста Шуберта, в 1783 переїхав до Росії, спочатку в Ревель, де отримав посаду ревізора Гапсальского повіту, а в 1785 був назначений географом при Петербурзькій академії наук, причому першою його справою у зв'язку з цією посадою був устрій пошкодженого пожежею Готторпського глобуса. Ад'юнкт Петербурзької академії наук з 1786 і академік з 1789. З 1804 завідував академічною обсерваторією. Займався питаннями морехідної астрономії, з його ініціативи були створені морські астрономічні обсерваторії в Миколаєві і Кронштадті.

В астрономії основні праці Шуберта відносяться до практичної астрономії та небесної механіки. Розробляв теорії руху Марса, Місяця, Урану, Церери. У 1805 разом з сином брав участь у невдалій російській експедиції в Китай. Здійснив магнітні спостереження за маршрутом ПетербургКазаньТобольськІркутськ. Поряд з науковою роботою, займався популяризацією астрономії, в Петербурзі в 1798 вперше опублікував курс теоретичної астрономії, який за пропозицією П'єра-Симона Лапласа був перекладений французькою мовою і виданий у Західній Європі. Автор «Керівництва до астрономічних спостережень…» (1803, німецькою мовою, переклад на російську мову здійснив І. І. Фіцтум). Широку популярність мала його книга «Популярна астрономія» (частини 1-3, 1804—1810), в якій описана історія астрономії від давнини до появи «Небесної механіки» Лапласа.

У математиці праці Шуберта (пов'язані з астрономією і картографією) відносяться до сферичної геометрії, де він вивчив властивості локсодроми, у роботах 1788-89 ввів терміни «конформна проєкція». Крім того, у Шуберта є праці з алгебри та теорії особливих точок кривих.

З 1808 по 1818 видавав календарі «Кишеньковий місяцеслів» і «Морський місяцеслів» для потреб морського флоту, з 1810 по 1825 редагував газету St. Petersburger Zeitung, котра виходила в Санкт-Петербурзі німецькою мовою.

У 1813 Шуберт був прийнятий до числа почесних членів державного адміралтейського департаменту. У 1816 став дійсним статським радником. Нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня, згодом орденом Святого Володимира 3-го ступеня і орденом Святої Анни 2-го ступеня з алмазами.

Його син, Федір Федорович Шуберт, був вченим-геодезистом, генералом від інфантерії і керівником Корпусу військових топографів Російської армії. Правнучка — Софія Василівна Ковалевська — відомий математик.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шуберт Федор Иванович (Фридрих Теодор). Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • Воронцов-Вельяминов Б. А. Очерки истории астрономии в России. — М., Физматгиз, 1956