Фрідріх Август III (король Саксонії)
| Фрідріх Август III | |||
|---|---|---|---|
| Friedrich August III. | |||
Фото Фрідріха Августа Саксонського близько 1900 року | |||
| 7-й король Саксонії | |||
| Початок правління: | 17 жовтня 1904 | ||
| Кінець правління: | 13 листопада 1918 | ||
| Попередник: | Георг | ||
| Наступник: | Фрідріх Крістіан (титулярно) | ||
| Дата народження: | 25 травня 1865 | ||
| Місце народження: | Дрезден | ||
| Країна: | Саксонське королівство | ||
| Дата смерті: | 18 лютого 1932 (66 років) | ||
| Місце смерті: | Замок Сибілленорт, Веймарська республіка | ||
| Поховання | Дрезденський собор | ||
| Дружина: | Луїза Тосканська | ||
| Діти: | Георг, Фрідріх Крістіан, Ернст Генріх, Маргарита Карола, Марія Алікс, Анна | ||
| Династія: | Альбертинська лінія Веттінів | ||
| Батько: | Георг Саксонський | ||
| Мати: | Марія Анна Кобург-Браганса | ||
| Нагороди: | |||
Фрідріх Август III (нім. Friedrich August III.), повне ім'я Фрідріх Август Йоганн Людвіг Карл Густав Грегор Філіп Саксонський (нім. Friedrich August Johann Ludwig Karl Gustav Gregor Philipp von Sachsen, 25 травня 1865 — 18 лютого 1932) — король Саксонії з династії Веттінів. Правив після свого батька у 1904—1918 роках до Листопадової революції. Генерал-фельдмаршал прусської армії (від 1912 року).
Після зречення йому, єдиному з колишніх володарів, дозволили залишитися на території Німеччини. Надалі вів життя приватної особи.
Фрідріх Август народився 25 травня 1865 року у Дрездені. Він був старшим сином та четвертою дитиною в сім'ї саксонського принца Георга та його дружини Марії Анни Португальської. Мав старшу сестру Матильду. Згодом родина поповнилася ще однією донькою Марією Йозефою та синами Йоганном Георгом, Максиміліаном та Альбертом.
Країною в цей час правив дід Фрідріха Августа — Йоганн. Батько був другим у лінії успадкування престолу, тому старший син розглядався як можливий претендент на трон, що вплинуло на його освіту та кар'єру.
У віці дев'яти років принц відвідував Королівську школу граматики, де викладав, зокрема, відомий фізик Август Теплер. У віці 12 років отримав чин молодшого лейтенанта в саксонському війську. Першим місцем служби юнака став Королівський гренадерський полк №100. До цього часу королем Саксонії став вже його дядько Альберт.
У 1883 році Фрідріх Август відмінно звітував екзаменаційній комісії, очолюваній міністром культури. Після цього навчався у Страсбурзькому та Лейпцизькому університетах, де відвідував курси права, політології та історії. Освіту можливого спадкоємця довершили численні поїздки Саксонією, іншими німецькими державами, Австро-Угорщиною, Британією, Італією, Грецією та Близьким Сходом.
У 1886 році він повернувся на дійсну службу до 7-ї роти гренадерського полку. Швидко роблячи кар'єру, у 1891 році став підполковником та командиром першого батальйону гвардійського полку №108. У тому ж році, у віці 26 років Фрідріх Август одружився із 20-річною тосканською принцесою Луїзою з дому Габсбургів. Весілля відбулося у Відні 21 листопада 1891. На святкування було витрачено 20000 марок. Наречену описували як жваву дівчину із чудовим відчуттям смаку. Живими у подружжя народилося шестеро дітей.
Наступного року отримав чин полковника та очолив увесь 108-й полк. 20 вересня 1894 року став генерал-майором та отримав під своє командування 1-й Королівську Саксонську стрілецьку бригаду № 45[1]. 22 травня 1898 був підвищений до генерал-лейтенанта та прийняв командування над 1-ю Королівською Саксонською стрілецькою дивізією №23.

У червні 1902 року його батько став королем Саксонії. Фрідріх Август отримав статус кронпринца. Невдовзі він прийняв на себе командування XII армійським корпусом і став генералом піхоти. У грудні місяці дружина кронпринца Луїза залишила королівство. В Саксонії Луїза стала дуже популярною, але із родиною Фрідріха Августа відносини у неї були натягнутими, особливо із його сестрою Матильдою. Будучи вагітною меншою донькою, 9 грудня 1902 вона втекла із Дрездена. Не зважаючи на погрози тестя, короля Георга, повертатися відмовилася. У лютому 1903 року було оформлене її розлучення з кронпринцем. Менша донька залишилася із матір'ю. Фрідріх Август більше не одружувався, вважаючи, що католицька церква не розірвала його союзу з Луїзою.
Король Георг помер у жовтні 1904, і Фрідріх Август успадкував саксонський престол. Новий володар розділяв типову точку зору того часу, що він є батьком всієї країни. Під час свого правління йому вдалося знову здобути прихильність народу, втрачену після попереднього правління Георга, та пожвавити розвиток економіки. Фрідріх Август цікавився мистецтвом, полюбляв полювання і навіть з іншими німецькими королівськими родинами розмовляв на саксонському діалекті. У вересні 1912 року він отримав чин генерал-фельдмаршала. Однак, після початку Першої світової, не взяв на себе командування армією, доручивши це воєнному міністру.
У листопаді 1918 революційні заворушення охопили саксонські міста Лейпціг, Дрезден та Хемніц. Король заборонив стріляти у натовп. 13 листопада у замку Ґутеборн він зрікся престолу, звільнивши перед цим всіх посадових осіб від присяги. Новий уряд ухвалив рішення не висилати колишнього правителя за межі Німеччини, на відміну від інших королівських родин.

Після зречення Фрідріх Август оселився у силезьких володіннях, які перебували у його приватній власності. Резиденцією колишнього короля став замок Сибілленорт. Він вів усамітнене життя в родинному колі, займався полюванням та подорожував. Так, Фрідріх Август відвідав Канарські острови, Бразилію та Цейлон. Разом з тим колишній володар продовжував користуватися неабиякою популярністю, що породило численні анекдоти.[2]
Він помер в останній рік Веймарської республіки, 18 лютого 1932 після інсульту. Його тіло доправили до Дрездена і поховали 23 числа у крипті Веттінів собору Святої Трійці з військовими почестями. Попрощатися з Фрідріхом Августом приїхало близько півмільйона людей з усіх куточків колишньої Саксонії.

Дружина — Луїза Тосканська
Діти:
- Георг (1893—1943) — кронпринц Саксонії у 1904—1923 роках, зрікся прав на користь меншого брата та подався у ченці, був зарученим із Марією Амалією Вюртемберзькою, дітей не мав;
- Фрідріх Крістіан (1893—1968) — титулярний король Саксонії у 1932—1968 роках, був одруженим із принцесою Турн-унд-Таксіс Єлизаветою Оленою, мав п'ятеро дітей;
- Ернст Генріх (1896—1971) — був одруженим із люксембурзькою принцесою Софією Кароліною, а після її смерті — з Вірджинією Дюлон, мав трьох синів від першого шлюбу;
- Маргарита Карола (1900—1962) — дружина принца Фрідріха Гогенцоллерна, мала семеро дітей;
- Марія Алікс (1901—1990) — дружина принца Франца Йозефа Гогенцоллерна-Емден, мала четверо дітей;
- Анна (1903—1976) — дружина ерцгерцога Йозефа Франца Австрійського, а після його смерті — Реджинальда Казаняна, мала восьмеро дітей від першого шлюбу.
- Орден Рутової корони (1877)
- великий магістр (15 жовтня 1904)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (19 вересня 1882)
- Орден Червоного орла, великий хрест (1883)
- Орден Вірності (Баден) (1884)
- Орден Святого Губерта (1886)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1886)
- Авіський орден, великий хрест (Португальське королівство; 1886)
- Військовий орден Христа, великий хрест (Португальське королівство; 1886)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (1886)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1886)
- мечі до ордена (19 квітня 1915)
- Орден Таковського хреста, великий хрест (Сербське королівство; 1886)
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське; 1887)
- Орден Золотого руна (Австро-Угорщина; 1889)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство; 1890)
- Орден Зірки Румунії, великий хрест (1890)
- Орден «Османіє» 1-го класу (Османська імперія; 1890)
- Орден Леопольда I, великий хрест (Бельгія; 1891)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест з ланцюгом (1891)
- Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (13 травня 1893)
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія; 1894)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1894)
- Пояс двох орденів (Португальське королівство; 1896)
- Столітня медаль (1897)
- Орден Королівського дому Чакрі (Сіам; 1897)
- Медаль Діамантового ювілею королеви Вікторії в золоті (Британська імперія; 1897)
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (1898)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898 (Австро-Угорщина; 1898)
- Орден дому Ліппе, почесний хрест 1-го класу (1900)
- Китайська медаль в сталі (10 травня 1901)
- Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (1903)
- Орден Бертольда I, великий хрест (1903)
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (Португальське королівство; 1903)
- Князівський орден дому Гогенцоллернів
- почесний командорський хрест (1903)
- почесний хрест 1-го класу з мечами (26 листопада 1915)
- Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класу (1903)
- Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905)
- Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 18 березня 1907)[3]
- Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в сталі (19 березня 1907)
- Орден Серафимів (Швеція; 12 березня 1910)
- Орден Альберта (Саксонія), великий магістр
- Орден Заслуг (Саксонія), великий магістр
- Бальї великого хреста честі і відданості (Мальтійський орден)[4]
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія)
- Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» з ланцюгом (Третє болгарське царство)[4]
- Військовий орден Святого Генріха, лицарський і великий хрест (21 жовтня 1914) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (23 жовтня 1914)
- Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Майнінген) (31 березня 1915)
- Pour le Mérite (29 грудня 1916)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (1 січня 1917)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (13 лютого 1917)
- Військовий хрест Карла Едуарда (1 березня 1917)
- Військовий орден Марії Терезії, великий хрест (Австро-Угорщина; 28 листопада 1917)
- ↑ Саксонські вищі армійські одиниці зазвичай носили два номери.
- ↑ Hellmut Kretzschmar: Friedrich August III.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9,стор. 577 [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Hemeroteca Digital. Biblioteca Nacional de España. hemerotecadigital.bne.es. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 30 червня 2026.
- 1 2 Allen County Public Library Genealogy Center (1923). Almanach de Gotha. Gotha, Germany : Justus Perthes.
- Albert Herzog zu Sachsen: Die Wettiner in Lebensbildern. Styria-Verlag Graz/Wien/Köln 1995, ISBN 3-222-12301-2
- Hans Reimann: Der Geenich", Anekdoten über den letzten König der Sachsen, ISBN 978-3-937146-42-3 Lehmstedt, Leipzig 2007
- Louisa of Tuscany, Ex-Crown Princess of Saxony: My own Story, London 1911
- Erika Bestenreiner: Luise von Toskana. Skandal am Königshof, Piper, München 2000, ISBN 3-492-23194-2
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Августа Саксонського [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фрідріх Август III на сайті The Prussian Machine.
- Народились 25 травня
- Народились 1865
- Померли 18 лютого
- Померли 1932
- Поховані в Кафедральному соборі Святої Трійці в Дрездені
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери Великого хреста Авіського ордена
- Кавалери Великого хреста португальського ордена Христа
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери ордена Таковського хреста
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Йосипа
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Кавалери ордена Османіє 1 ступеня
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери Великого хреста ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Відзначені Орденом Людвіга (Гессен-Дармштадт)
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Нагороджені Столітньою медаллю
- Кавалери ордена Королівського дому Чакрі
- Нагороджені медаллю Діамантового ювілею королеви Вікторії
- Кавалери ордена Вендської корони
- Нагороджені Ювілейною пам'ятною медаллю 1898
- Нагороджені орденом дому Ліппе
- Нагороджені Китайською медаллю
- Нагороджені медаллю «За вислугу років» (Саксонія)
- Кавалери ордена Бертольда І
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери почесного хреста 1-го класу ордена дому Гогенцоллернів
- Почесні командори ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені орденом «За заслуги» (Вальдек)
- Нагороджені медаллю принца-регента Луїтпольда
- Кавалери ланцюга ордена Карлоса III
- Нагороджені медаллю «За кампанію в Південно-Західній Африці»
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Великого хреста ордена Альберта (Саксонія)
- Кавалери Великого хреста ордена Заслуг (Саксонія)
- Нагороджені орденом «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Святого Генріха
- Кавалери Військового ордена Святого Генріха
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені хрестом «За заслуги у війні» (Саксен-Майнінген)
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Кавалери Великого Хреста ордену Марії-Терезії (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Уродженці Дрездена
- Альбертинська лінія Веттінів
- Генерал-фельдмаршали Пруссії
- Генерал-фельдмаршали Німецької імперії
- Німецькі генерали Першої світової війни
- Монархи, які зреклися престолу
- Правителі Європи XX століття
- Німецькі мисливці







































