Фрідріх Август III (король Саксонії)
Фрідріх Август III | |
---|---|
Friedrich August III. | |
7-й король Саксонії | |
Початок правління: | 17 жовтня 1904 |
Кінець правління: | 13 листопада 1918 |
Попередник: | Георг |
Наступник: | Фрідріх Крістіан (титулярно) |
Дата народження: | 25 травня 1865 |
Місце народження: | Дрезден |
Країна: | Королівство Саксонія |
Дата смерті: | 18 лютого 1932 (66 років) |
Місце смерті: | Замок Сибілленорт, Веймарська республіка |
Поховання | Дрезденський собор |
Дружина: | Луїза Тосканська |
Діти: | Георг, Фрідріх Крістіан, Ернст Генріх, Маргарита Карола, Марія Алікс, Анна |
Династія: | Альбертинська лінія Веттінів |
Батько: | Георг Саксонський |
Мати: | Марія Анна Кобург-Браганса |
Нагороди: | |
Фрідріх Август III (нім. Friedrich August III.), повне ім'я Фрідріх Август Йоганн Людвіг Карл Густав Грегор Філіп Саксонський (нім. Friedrich August Johann Ludwig Karl Gustav Gregor Philipp von Sachsen), ( 25 травня 1865 — 18 лютого 1932) — король Саксонії з династії Веттінів. Правив після свого батька у 1904—1918 роках до Листопадової революції. Генерал-фельдмаршал прусської армії (від 1912 року).
Після зречення йому, єдиному з колишніх володарів, дозволили залишитися на території Німеччини. Надалі вів життя приватної особи.
Фрідріх Август народився 25 травня 1865 року у Дрездені. Він був старшим сином та четвертою дитиною в сім'ї саксонського принца Георга та його дружини Марії Анни Португальської. Мав старшу сестру Матильду. Згодом родина поповнилася ще однією донькою Марією Йозефою та синами Йоганном Георгом, Максиміліаном та Альбертом.
Країною в цей час правив дід Фрідріха Августа — Йоганн. Батько був другим у лінії успадкування престолу, тому старший син розглядався як можливий претендент на трон, що вплинуло на його освіту та кар'єру.
У віці дев'яти років принц відвідував Королівську школу граматики, де викладав, зокрема, відомий фізик Август Теплер. У віці 12 років отримав чин молодшого лейтенанта в саксонському війську. Першим місцем служби юнака став Королівський гренадерський полк №100. До цього часу королем Саксонії став вже його дядько Альберт.
У 1883 році Фрідріх Август відмінно звітував екзаменаційній комісії, очолюваній міністром культури. Після цього навчався у Страсбурзькому та Лейпцизькому університетах, де відвідував курси права, політології та історії. Освіту можливого спадкоємця довершили численні поїздки Саксонією, іншими німецькими державами, Австро-Угорщиною, Британією, Італією, Грецією та Близьким Сходом.
У 1886 році він повернувся на дійсну службу до 7-ї роти гренадерського полку. Швидко роблячи кар'єру, у 1891 році став підполковником та командиром першого батальйону гвардійського полку №108. У тому ж році він одружився із принцесою з династії Габсбургів.
Наступного року отримав чин полковника та очолив увесь 108-й полк. 20 вересня 1894 року став генерал-майором та отримав під своє командування 1-й Королівську Саксонську стрілецьку бригаду № 45[1]. 22 травня 1898 був підвищений до генерал-лейтенанта та прийняв командування над 1-ю Королівською Саксонською стрілецькою дивізією №23.
У червні 1902 року його батько став королем Саксонії. Фрідріх Август отримав статус кронпринца. Невдовзі він прийняв на себе командування XII армійським корпусом і став генералом піхоти. У грудні місяці дружина кронпринца Луїза залишила королівство. У лютому було оформлене їхнє розлучення.
Король Георг помер у жовтні 1904, і Фрідріх Август успадкував саксонський престол. Новий володар розділяв типову точку зору того часу, що він є батьком всієї країни. Під час свого правління йому вдалося знову здобути прихильність народу, втрачену після попереднього правління Георга, та пожвавити розвиток економіки. Фрідріх Август цікавився мистецтвом, полюбляв полювання і навіть з іншими німецькими королівськими родинами розмовляв на саксонському діалекті. У вересні 1912 року він отримав чин генерал-фельдмаршала. Однак, після початку Першої світової, не взяв на себе командування армією, доручивши це воєнному міністру.
У листопаді 1918 революційні заворушення охопили саксонські міста Лейпціг, Дрезден та Хемніц. Король заборонив стріляти у натовп. 13 листопада у замку Ґутеборн він зрікся престолу, звільнивши перед цим всіх посадових осіб від присяги. Новий уряд ухвалив рішення не висилати колишнього правителя за межі Німеччини, на відміну від інших королівських родин.
Після зречення Фрідріх Август оселився у силезьких володіннях, які перебували у його приватній власності. Резиденцією колишнього короля став замок Сибілленорт. Він вів усамітнене життя в родинному колі, займався полюванням та подорожував. Так, Фрідріх Август відвідав Канарські острови, Бразилію та Цейлон. Разом з тим колишній володар продовжував користуватися неабиякою популярністю, що породило численні анекдоти.[2]
Він помер в останній рік Веймарської республіки, 18 лютого 1932 після інсульту. Його тіло доправили до Дрездена і поховали 23 числа у крипті Веттінів собору Святої Трійці з військовими почестями. Попрощатися з Фрідріхом Августом приїхало близько півмільйона людей з усіх куточків колишньої Саксонії.
У віці 26 років Фрідріх Август одружився із 20-річною тосканською принцесою Луїзою з дому Габсбургів. Весілля відбулося у Відні 21 листопада 1891. На святкування було витрачено 20000 марок. Наречену описували як жваву дівчину із чудовим відчуттям смаку. Живими у подружжя народилося шестеро дітей:
- Георг (1893—1943) — кронпринц Саксонії у 1904—1923 роках, зрікся прав на користь меншого брата та подався у ченці, був зарученим із Марією Амалією Вюртемберзькою, дітей не мав;
- Фрідріх Крістіан (1893—1968) — титулярний король Саксонії у 1932—1968 роках, був одруженим із принцесою Турн-унд-Таксіс Єлизаветою Оленою, мав п'ятеро дітей;
- Ернст Генріх (1896—1971) — був одруженим із люксембурзькою принцесою Софією Кароліною, а після її смерті — з Вірджинією Дюлон, мав трьох синів від першого шлюбу;
- Маргарита Карола (1900—1962) — дружина принца Фрідріха Гогенцоллерна, мала семеро дітей;
- Марія Алікс (1901—1990) — дружина принца Франца Йозефа Гогенцоллерна-Емден, мала четверо дітей;
- Анна (1903—1976) — дружина ерцгерцога Йозефа Франца Австрійського, а після його смерті — Реджинальда Казаняна, мала восьмеро дітей від першого шлюбу.
В Саксонії Луїза стала дуже популярною, але із родиною Фрідріха Августа відносини у неї були натягнутими, особливо із його сестрою Матильдою. Будучи вагітною меншою донькою, 9 грудня 1902 вона втекла із Дрездена. Не зважаючи на погрози тестя, короля Георга, повертатися відмовилася. У лютому 1903 року було оформлене її розлучення з кронпринцем. Менша донька залишилася із матір'ю і повернулася до Саксонії лише після 1912 року. Фрідріх Август більше не одружувався, вважаючи, що католицька церква не розірвала його союзу з Луїзою.
- Орден Рутової корони (1877)
- Орден Альберта (Саксонія), великий хрест
- Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест
- Медаль «За вислугу років» (Саксонія) 1-го класу (25 років)
- Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (21 жовтня 1914)
- Орден Вірності (Баден) (1884)
- Орден Бертольда I (1884)
- Орден Святого Губерта (1886)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Pour le Mérite (29 грудня 1916)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1886)
- Орден Золотого руна (1889)
- Військовий орден Марії Терезії, великий хрест (1917)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1886)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське; 1886)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1894)
- Орден Королівського дому Чакрі (Сіам; 24 серпня 1897)
- Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія; 18 березня 1907)
- Орден Серафимів (Швеція; 12 березня 1910)
- Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» з ланцюгом (Третє болгарське царство)
- Бальї Великого хреста честі та вірності (Мальтійський орден)
Максиміліан Саксонський | Кароліна Пармська | Максиміліан I | Кароліна Баденська | Фердинанд Саксен-Кобург-Гота | Марія Антонія Кохарі | Педру I | Марія Леопольдіна Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоганн Саксонський | Амалія Августа Баварська | Фернанду II | Марія II | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Георг Саксонський | Марія Анна Португальська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Август | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Саксонські вищі армійські одиниці зазвичай носили два номери.
- ↑ Hellmut Kretzschmar: Friedrich August III.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9,стор. 577 [1] [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Albert Herzog zu Sachsen: Die Wettiner in Lebensbildern. Styria-Verlag Graz/Wien/Köln 1995, ISBN 3-222-12301-2
- Hans Reimann: Der Geenich", Anekdoten über den letzten König der Sachsen, ISBN 978-3-937146-42-3 Lehmstedt, Leipzig 2007
- Louisa of Tuscany, Ex-Crown Princess of Saxony: My own Story, London 1911
- Erika Bestenreiner: Luise von Toskana. Skandal am Königshof, Piper, München 2000, ISBN 3-492-23194-2
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Августа Саксонського [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 25 травня
- Народились 1865
- Померли 18 лютого
- Померли 1932
- Поховані в Кафедральному соборі Святої Трійці в Дрездені
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста ордена Альберта (Саксонія)
- Кавалери Великого хреста ордена Заслуг (Саксонія)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років» (Саксонія)
- Кавалери Військового ордена Святого Генріха
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери ордена Бертольда І
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери Великого Хреста ордену Марії-Терезії (Австро-Угорщина)
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери ордена Королівського дому Чакрі
- Кавалери ланцюга ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Серафимів
- Нагороджені орденом «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Уродженці Дрездена
- Альбертинська лінія Веттінів
- Генерал-фельдмаршали Німецької імперії
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Монархи, які зреклися престолу