Фрідріх Альтріхтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Альтріхтер
нім. Friedrich Altrichter
Народився 3 вересня 1890(1890-09-03)
Берлін, Німецька імперія
Помер 10 грудня 1948(1948-12-10) (58 років)
Країна Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність офіцер, письменник-документаліст
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання Rank insignia of Generalleutnant of the Wehrmacht.svg Генерал-лейтенант
Нагороди
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Медаль Киффгойзера за 1914/18
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Фрідріх Альтріхтер (нім. Friedrich Altrichter; 3 вересня 1890, Берлін — 10 грудня 1948) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія[ред. | ред. код]

16 березня 1910 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 26 серпня 1939 по 15 січня 1940 року — командир 188-го піхотного полку. З 10 жовтня 1940 по 25 березня 1941 року — командир піхотних курсів 71-ї піхотної дивізії. З 12 липня 1941 року — командир 1-ї, з 4 вересня 1941 по 3 квітня 1942 року — 58-ї піхотної дивізії, з 31 травня 1942 по 20 квітня 1944 і з 19 грудня 1944 по 17 квітня 1945 року — командир дивізії № 154 (з 15 вересня 1942 року — резервна, з 1 жовтня 1944 року — навчально-польова, з 11 лютого 1945 року — піхотна). 8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. Помер в таборі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Die kampfbereite Kompanie. Praktische Anleitung für die Gefechtsausbildung. Mittler, Berlin 1929. (4. neubearbeitete Auflage 1940)
  • Die seelischen Kräfte des deutschen Heeres im Frieden und im Weltkriege. Mittler, Berlin 1933 [Ausg. 1932]. (als Dissertation 1936 anerkannt)
  • Das Wesen der soldatischen Erziehung. Gerh. Stalling, Oldenburg u. a. 1935. (Übersetzung ins Italienische 1942; letzte Auflage 1943)
  • Der Offizier des Beurlaubtenstandes. Handbuch für den Offizier und Offiziersanwärter des Beurlaubtenstandes aller Waffen. Mittler, Berlin 1936 [Ausg. 1935]. (15. neubearbeitete Auflage 1943: Der Reserveoffizier.)
  • Der Soldatische Führer. Gerhard Stalling, Oldenburg u. a. 1938. (4. Auflage 1943)
  • mit Friedrich von Cochenhausen, Wilhelm Dieckmann, Eberhard Kessel: Verinnerlichtes Soldatentum. Beiträge zur soldatischen Erziehung. Hrsg. durch die Deutsche Gesellschaft für Wehrpolitik und Wehrwissenschaften, Mittler, Berlin 1938.

Література[ред. | ред. код]

  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Посилання[ред. | ред. код]