Фрідріх Казимир Медікус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрідріх Казимир Медікус
нім. Friedrich Kasimir Medikus
Friedrich Casimir Medicus.jpg
Народився 6 січня 1736(1736-01-06)
Грумбах, Lauterecken-Wolfstein[d], Кузель, Рейнланд-Пфальц
Помер 15 липня 1808(1808-07-15) (72 роки)
Мангейм, Велике герцогство Баден
Громадянство Священна Римська імперія Священна Римська імперія
Галузь наукових інтересів ботаніка, медицина
Заклад Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Член Леопольдина

CMNS: Фрідріх Казимир Медікус на Вікісховищі
Medik. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Фрідріх Казимир Медікус.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Фрідріх Казимир Медікус (нім. Friedrich Kasimir Medikus[1] або нім. Friedrich Casimir Medicus[1][2][3], 6 січня 173615 липня 1808) — німецький ботанік[3] та лікар[3], директор ботанічного саду в Мангеймі[3].

Біографія[ред.ред. код]

Фрідріх Казимир Медікус народився 6 січня 1736 року у німецькій комуні Грумбах (Глан), розташованій на землі Рейнланд-Пфальц[2].

Навчався у Тюбінгені, Страсбурзі та Хайдельберзі. Працював лікарем у Мангеймі. У 1761 році Фрідріх Казимир Медікус був призначений членом Баварської академії наук у Мюнхені. У 1762 році він став членом Імператорської академії натуралістів у Відні, а у 1763 році - членом Імператорської академії наук у Мангеймі. У 1766 році Медікус брав участь у створенні ботанічного саду[2]. Він став директором ботанічного саду в Мангеймі[3].

У 1769 році Фрідріх Казимир Медікус став почесним членом фізико-економічного товариства у Кайзерслаутерні, а роком пізніше його директором. Він вніс значний вклад в ботаніку, описавши багато видів насіннєвих рослин[4].

Фрідріх Казимир Медікус помер 15 липня 1808 року.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Фрідріх Казимир Медікус спеціалізувався на насіннєвих рослинах[1]. Він опублікував багато творів з ботаніки, садівництва, лісового господарства та медицини.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Briefe an den Hern I.G. Zimmermann, über einige Erfahrungen aus der Arzneywissenschaft (Мангейм, 1766).
  • Sur les rechûtes et sur la contagion de la petite vérole, deux lettres de M. Medicus, à M. Petit (Мангейм, 1767).
  • Sammlung von Beobachtungen aus der Arzneywissenschaft. (Цюрих, 17641766).
  • Geschichte periodischer Krankheiten (Карлсруе, 1764).
  • Botanische Beobachtungen (Мангейм, 17801784)[5].
  • Beiträge zur schönen Gartenkunst (Мангейм, 1782)[6].
  • Über einige künstliche Geschlechter aus der Malven-Familie, denn der Klasse der Monadelphien (Мангейм, 1787)[7].
  • Historia et Commentationes Academiae Electoralis Scientiarum et Elegantiorum Literarum Theodoro-Palatinae (1790).
  • Pflanzen-Gattungen nach dem Inbegriffe sämtlicher Fruktifications-Theile gebildet mit kritischen Bemerkungen (Мангейм, 1792)[8].
  • Über nordamerikanische Bäume und Sträucher, als Gegenstände der deutschen Forstwirthschaft und der schönen Gartenkunst (Мангейм, 1792).
  • Critische Bemerkungen über Gegenständen aus dem Pflanzenreiche (Мангейм, 1793)[9].
  • Geschichte der Botanik unserer Zeiten (Мангейм, 1793)[10].
  • Unächter Acacien-Baum, zur Ermunterung des allgemeinen Anbaues dieser in ihrer Art einzigen Holzart (Лейпциг, 17941798)[11].
  • Über die wahren Grundsätze der Futterbaues (Лейпциг, 1796).
  • Beyträge zur Pflanzen-Anatomie, Pflanzen-Physiologie und einer neuen Charakteristik der Bäume und Sträucher (Лейпциг, 17991800).
  • Entstehung der Schwämme, vegetabilische Crystallisation (Leyde, 1803).
  • Fortpflanzung der Pflanzen durch Examen (Leyde, 1803)[12].
  • Beiträge zur Kultur exotischer Gewächse (Лейпциг, 1806

Див. також[ред.ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]