Фрідріх Кройцвальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Райнгольд Кройцвальд
Kreutzwald-köler.jpg
Фрідріх Кройцвальд
Ім'я при народженні ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Народився 26 грудня 1803(1803-12-26)
маєток ест. Jõepere біля Везенберґу
Помер 25 серпня 1882(1882-08-25) (78 років)
Тарту
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Estonia.svg Естонія
Національність естонець
Діяльність перекладач, поет, дитячий письменник, physician writer, письменник
Відомий завдяки основоположник естонської національної літератури
Alma mater Тартуський університет
Володіє мовами естонська[1]
Членство Угорська академія наук

Фрі́дріх Ра́йнгольд Кро́йцвальд (ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald; 26 грудня 1803 — 25 серпня 1882) — естонський поет, письменник, фольклорист, просвітитель, лікар та громадський діяч. Основоположник естонської національної літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

Батьки Фрідріха були кріпаками[2] в маєтку Їепере, Вірумаа (тепер волость Кадріна, Ляяне-Вірумаа). Батько Фрідріха Юхан Кройцвальд (1766—1832) був шевцем, а потім комірником. Мати Анна (1770—1846) була покоївкою. 1815 року, за рік до скасування кріпосницького права в Естонії, батькові вдалося отримати вільну. Цього ж року Кройцвальд почав учитися у Везенбердзі, але незабаром був змушений покинути навчання через брак коштів. Пізніше продовжив учитися в Ревелі (нині Таллінн), склав іспити на звання вчителя і там же працював у початковій школі. 1833 року Кройцвальд закінчив медичний факультет Імператорського університету Тарту. 1833—1877 р.р. працював муніципальним лікарем у Виру[3]. Фрідріх Кройцвальд був членом багатьох наукових товариств Європи[4] та отримав почесні докторські ступені від ряду університетів[5].

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

З 1840 року публікував свої праці естонською мовою. Ще будучи студентом, Кройцвальд збирав і записував народні перекази й пісні, а в 1840-х з'явився цілий ряд його статей про естонські старожитності, міфологію, народні перекази, казки й пісні. Крім того, він склав національний епос Калевіпоеґ (Син Калева)[6], матеріал до якого спочатку збирав його друг Фрідріх Роберт Фельман[7].

Кройцвальд вважається автором першої оригінальної естонської книжки[8]. Він був одним з лідерів національного пробудження, а також зразком і покровителем молодої естонськомовної інтелігенції.

Особисте життя[ред. | ред. код]

18 серпня 1833 Фрідріх Кройцвальд одружився з Марі Елізабет Сядлер (1805—1888). Весілля відбулося в Віру-Нігула. Подружжя мало двох дочок і сина. Старша дочка, Адельгайд Анетт Блюмберґ (1834—1895), вийшла заміж за вчителя і громадського діяча Густава Блюмберґа (1834—1892), в них була дочка на ім'я Еліс, єдина онука Фрідріха Кройцвальда (1867 р.н.)[9]. Молодша дочка, Марі Оттілі (1836—1851), померла у віці 15 років. Син Фрідріх Алексіс Кройцвальд (1845—1910) був начальником станції Кадріна[10].

Твори[ред. | ред. код]

  • «Wina-katk» («Viinakatk») (1840)
  • «Sippelgas» («Sipelgas») I—II (1843—1861)
  • «Narrilased. Reinuvader Rebane. Lühikene õpetus loodud asjust» (1847)
  • «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (I—II vihk) (1848)
  • «Reinuvader Rebane» II osa (1848)
  • «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (III—V) (1849)
  • «Risti-sõitjad» (1851)
  • «Lenora. Üks kuulus muistne laulujutt» (1851)
  • «Kalevipoeg» (1857—1861)
  • «Kilplaste imevärklikud […] jutud ja teud» (1857)
  • «Eesti-rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud» I:1860, II: 1864
  • «Angervaksad» (1861)
  • «Viru lauliku laulud» (1865, 1926, 1946)
  • «Eestirahwa Ennemuistsed jutud» (1866) (terviktekst)
  • «Lühikene seletus Kalevipoja laulude sisust» (1869)
  • «Rahunurme lilled» I 1871, II 1875
  • «Lembitu» (1885)
  • «Kodutohter» (1879)
  • «Teosed» (1953)

Довідники[ред. | ред. код]

  • Короткий курс, як берегти здоров'я («Lühhikenne öppetus terwisse hoidmissest») (1854)
  • Домашній лікар («Kodutohter») (1879)

Редактор[ред. | ред. код]

  • Естонський народний календар («Ma-rahva Kassuline Kalender ehk Tähtraamat») (1844)

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У кількох естонських містах названі на честь Фрідріха Кройцвальда вулиці. Також у кількох містах Естонії є пам'ятники письменникові: в Тарту, Раквере, Виру і Таллінні.

У Виру працює будинок-музей Кройцвальда, також там є Вируська гімназія Кройцвальда.

На його честь названо культурний веб-сайт Естонського літературного музею «Століття Кройцвальда».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Логотип Вікітеки
У Вікіджерелах є оригінали текстів