Фрідріх Кройцвальд
Фрідріх Райнгольд Кройцвальд | |
---|---|
нім. Friedrich Reinhold Kreutzwald | |
Ім'я при народженні | ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald |
Народився | 26 грудня 1803 маєток ест. Jõepere біля Везенберґу |
Помер | 25 серпня 1882 (78 років) Тарту |
Поховання | цвинтар Рааді |
Країна | Російська імперія |
Національність | естонець |
Діяльність | перекладач, поет, дитячий письменник, лікар-письменник, письменник, збирач казок |
Відомий завдяки | основоположник естонської національної літератури |
Alma mater | Дерптський імператорський університетd |
Знання мов | естонська[1][2] і німецька |
Членство | Угорська академія наук |
Фрі́дріх Ра́йнгольд Кро́йцвальд (ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald; 26 грудня 1803 — 25 серпня 1882) — естонський поет, письменник, фольклорист, просвітитель, лікар та громадський діяч. Основоположник естонської національної літератури.
Батьки Фрідріха були кріпаками[3] в маєтку Їепере, Вірумаа (тепер волость Кадріна, Ляяне-Вірумаа). Батько Фрідріха Юхан Кройцвальд (1766—1832) був шевцем, а потім комірником. Мати Анна (1770—1846) працювала покоївкою. 1815 року, за рік до скасування кріпосницького права в Естонії, батькові вдалося отримати вільну. Цього ж року Кройцвальд почав учитися у Везенбердзі, але незабаром був змушений покинути навчання через брак коштів. Пізніше продовжив учитися в Ревелі (нині Таллінн), склав іспити на звання вчителя і там же працював у початковій школі. 1833 року Кройцвальд закінчив медичний факультет Імператорського університету Тарту. 1833—1877 рр. працював муніципальним лікарем у Виру[4]. Фрідріх Кройцвальд був членом багатьох наукових товариств Європи[5] та отримав почесні докторські ступені від ряду університетів[6].
З 1840 року публікував свої праці естонською мовою. Ще будучи студентом, Кройцвальд збирав і записував народні перекази й пісні, а в 1840-х з'явився цілий ряд його статей про естонські старожитності, міфологію, народні перекази, казки й пісні. Крім того, він склав національний епос Калевіпоеґ (Син Калева)[7], матеріал до якого спочатку збирав його друг Фрідріх Роберт Фельман[8].
Кройцвальд вважається автором першої оригінальної естонської книжки[9]. Він був одним з лідерів національного пробудження, а також зразком і покровителем молодої естонськомовної інтелігенції.
18 серпня 1833 Фрідріх Кройцвальд одружився з Марі Елізабет Сядлер (1805—1888). Весілля відбулося в Віру-Нігула. Подружжя мало двох дочок і сина. Старша дочка, Адельгайд Анетт Блюмберґ (1834—1895), дружина вчителя і громадського діяча Густава Блюмберґа (1834—1892), в них була дочка на ім'я Еліс, єдина онука Фрідріха Кройцвальда (1867 р.н.)[10]. Молодша дочка, Марі Оттілі (1836—1851), померла у віці 15 років. Син Фрідріх Алексіс Кройцвальд (1845—1910) був начальником станції Кадріна[11].
- «Wina-katk» («Viinakatk») (1840)
- «Sippelgas» («Sipelgas») I—II (1843—1861)
- «Narrilased. Reinuvader Rebane. Lühikene õpetus loodud asjust» (1847)
- «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (I—II vihk) (1848)
- «Reinuvader Rebane» II osa (1848)
- «Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on» (III—V) (1849)
- «Risti-sõitjad» (1851)
- «Lenora. Üks kuulus muistne laulujutt» (1851)
- «Kalevipoeg» (1857—1861)
- «Kilplaste imevärklikud […] jutud ja teud» (1857)
- «Eesti-rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud» I:1860, II: 1864
- «Angervaksad» (1861)
- «Viru lauliku laulud» (1865, 1926, 1946)
- «Eestirahwa Ennemuistsed jutud» (1866) (terviktekst)
- «Lühikene seletus Kalevipoja laulude sisust» (1869)
- «Rahunurme lilled» I 1871, II 1875
- «Lembitu» (1885)
- «Kodutohter» (1879)
- «Teosed» (1953)
- Короткий курс, як берегти здоров'я («Lühhikenne öppetus terwisse hoidmissest») (1854)
- Домашній лікар («Kodutohter») (1879)
- Естонський народний календар («Ma-rahva Kassuline Kalender ehk Tähtraamat») (1844)
У кількох естонських містах названі на честь Фрідріха Кройцвальда вулиці. Також у кількох містах Естонії є пам'ятники письменникові: в Тарту, Раквере, Виру і Таллінні.
У Виру працює будинок-музей Кройцвальда, також там є Вируська гімназія Кройцвальда.
На його честь названо культурний вебсайт Естонського літературного музею «Століття Кройцвальда».
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ A. Plakans, A Concise History of the Baltic States (2011) p. 210
- ↑ F-Reinhold Kreutzwald. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ Kalevipoeg, a Great European Epic. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Friedrich Kreutzwald — The Father of Estonian Literature. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ Fr. R. Kreutzwald — kingsepapojast linnaarstiks. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ T. Miljan ed., Historical Dictionary of Estonia (2004) p. 236
- ↑ History of Kreutzwald Hotel Tallinn. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ Lauluisa veri pulbitseb nii arstides, poeetides kui ka kodu-uurijates. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- ↑ Eesti biograafiline andmebaas ISIK — KREUTZWALD, FRIEDRICH REINHOLD. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- http://www.ut.ee/verse/index.php?m=authors&aid=7&obj=data [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Століття Кройцвальда (Kreutzwaldi sajand) [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Біографія і повні тексти творів [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]