Фрідріх Франц IV (великий герцог Мекленбург-Шверінський)

Фрідріх Франц IV
нім. Friedrich Franz IV von Mecklenburg-Schwerin
Народився	9 квітня 1882; Палермо, Королівство Італія
Помер	17 листопада 1945 (63 роки); Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Вільна держава Пруссія, Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	регент
Alma mater	Боннський університет
Знання мов	німецька
Членство	Corps Borussia Bonnd
Титул	Князь Мекленбурґ-Шверінськийd
Посада	регент
Військове звання	Генерал кінноти
Конфесія	лютеранство
Рід	Мекленбурги
Батько	Фрідріх Франц III
Мати	Анастасія Михайлівна Романова
Родичі	Юліана
Брати, сестри	Цецилія Мекленбург-Шверінська і Александріна Мекленбург-Шверінська
У шлюбі з	Олександра Ганноверська
Діти	Фрідріх Франц Мекленбурзькийd, Християн Людвиг Мекленбурзькийd, Анастасія Мекленбурґ-Шверінська і Тира Мекленбурзькаd
Орден Святої Анни 1 ступеня	Орден Святого Станіслава 1 ступеня
IMDb	ID 1678854
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Фрідріх Франц IV (нім. Friedrich Franz IV, Großherzog von Mecklenburg-Schwerin; 9 квітня 1882, Палермо — 17 листопада 1945, Фленсбург) — останній великий герцог Мекленбург-Шверінський з 10 квітня 1897 року (у 1897–1901 роках під опікою свого дядька, регента герцога Йоганна Альбрехта, з 1901 року — самостійно). Прусський генерал кавалерії (13 вересня 1911).

Біографія[ред. | ред. код]

Фрідріх Франц — син великого герцога Фрідріха Франца III і великої княгині Анастасії Михайлівни, правнук російського імператора Миколи I. Народився в Палермо, де його батьки проживали практично цілий рік за станом здоров'я батька. Фрідріх Франц, як і його батько, навчався в дрезденській гімназії. За прикладом батька восени 1900 року Фрідріх Франц вступив на юридичний факультет Боннського університету. З родиною часто гостював у Петербурзі у свого діда, великого князя Михайла Миколайовича.

Прийшовши до влади в Мекленбург-Шверіні, Фрідріх Франц разом з міністрами уряду намагався провести в життя реформу мекленбургзької конституції, яка передбачала станове представництво в ландтазі. Ці плани зіткнулися з жорстким протистоянням з боку місцевих станів і Мекленбург-Стреліцу.

У Першу світову війну Фрідріх Франц, незважаючи на своє звання генерала кавалерії, не здійснював командування військами. Як правитель, він відвідував мекленбурзькі частини на Західному фронті. З 1915 року в Мекленбурзі стали спостерігатися проблеми з постачанням, проте великий герцог Фрідріх Франц не відмовляв собі в розкішному житті у воєнний час. Він з сумнівами ставився до проголошеної в Німецькії імперії війни до переможного кінця. У 1917 році Фрідріх Франц виступав проти радикалізації військового командування, на його думку війну слід припинити на переговорах.

Після самогубства великого герцога Адольфа Фрідріха VI, останнього правителя з стреліцької лінії Мекленбурзького дому, Фрідріх Франц управляв Мекленбург-Стреліцом на правах регента аж до Листопадової революції. Восени 1918 року Фрідріх Франц не цілком усвідомлював серйозність становища центральних держав, тому виступав проти пропонованого Верховним командування перемир'я і не відчував наближення революції. 14 листопада одним з останніх серед німецьких монархів Фрідріх Франц відрікся від престолу за себе і свою династію і емігрував до Данії. В результаті Листопадової революції майно Мекленбурзького дому було націоналізовано. В якості компенсації в 1919 році Фрідріху Францу повернули мисливський замок Гельбензанде, де він проживав до 1921 року. Потім Фрідріх Франц жив до 1945 року в палаці Людвіґслуст, який також залишився у власності герцогської династії. У 1945 році герцогська сім'я разом з наслідним принцом Крістіаном Людвігом втекла від наступаючої радянської армії під Фленсбург. Сім'я проживала в замку Глюксбург. Фрідріх Франц захворів і помер через відсутність лікування і недоїдання. Емігрувати в Данію до сестри Александріни, як планувалося раніше, не вдалося.

Сім'я[ред. | ред. код]

7 червня 1904 року одружився з принцесою Александрою Брауншвейг-Люнебургською. У цьому шлюбі народилися 5 дітей:

Фрідріх Франц (1910—2001)
Крістіан Людвіг (1912—1996)
Ольга (1916—1917)
Тіра (1919—1981)
Анастасія (1922—1979)

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди німецьких держав[ред. | ред. код]

Орден Святого Губерта (Королівство Баварія)
Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
Орден Людвіга Гессенського, великий хрест (Велике герцогство Гессен)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із ланцюгом і короною
Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське) (1897)
Орден Рутової корони (Королівство Саксонія)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)

Мекленбург[ред. | ред. код]

Орден Вендської корони, великий хрест з ланцюгом і короною в руді
Орден Грифа, великий хрест
Пам'ятна медаль великого герцога Фрідріха Франца III
Пам'ятна медаль битви при Луаньї-Пупрі

Велике герцогство Баден[ред. | ред. код]

Данія[ред. | ред. код]

Орден Слона (3 серпня 1897)
Орден Данеброг, почесний великий хрест (4 лютого 1906)
Столітня медаль короля Крістіана IX

Нідерланди[ред. | ред. код]

Орден Нідерландського лева, великий хрест
Медаль весілля королеви Вільгельміни і герцога Генріха Мекленбург-Шверінського (1901)

Російська імперія[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Bernd Kasten. Der letzte Großherzog. Friedrich Franz IV. von Mecklenburg-Schwerin (1882—1945). // Mecklenburgische Jahrbücher. — Bd. 122 (2007). — S. 253—285.
Bernd Kasten. Prinz Schnaps. Schwarze Schafe im mecklenburgischen Fürstenhaus. — Rostock: Hinstorff Verlag GmbH, 2009. — S. 102—103. — ISBN 3-356-01334-3.
Bernd Kasten. Wo das noch hinausgehen wird kann niemand sagen…: Großherzog Friedrich Franz IV. Im Ersten Weltkrieg. // Mecklenburg-Magazin (2008), Nr. 11. — S. 21.
Bernd Kasten. Friedrich Franz IV. Das Ende des Hauses Mecklenburg. // Bernd Kasten, Matthias Manke, René Wiese. Die Großherzöge von Mecklenburg-Schwerin. — Rostock: Herstellung: Hinstorff Verlag GmbH, 2015. — S. 126—144 ISBN. — 978-3-356-01986-5.
Cecilie von Preußen. Erinnerungen. — Lpz., 1930 (Neuauflage: Koehler & Amelang, München/Berlin 2001. ISBN 3-7338-0304-3).
Christian Ludwig von Mecklenburg. Erzählungen aus meinem Leben. — Schwerin, 1998. — ISBN 3-910179-75-4.
Jürgen Borchert. Mecklenburgs Grossherzöge 1815—1918. — Schwerin: Demmler Verlag, 1992. — S. 98—108. — ISBN 3-910150-14-4.
Stephan Sehlke. Pädagogen-Pastoren-Patrioten. — Norderstedt: Books on Demand, 2009. — S. 115. — ISBN 978-3-8370-9497-8.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ ^а ^б ^в ^г Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ ^а ^б ^в Munzinger Personen
d:Track:Q107343683
↑ (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
d:Track:Q896332 d:Track:Q108783666

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1414426_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q7094076_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm1678854/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] а ^б ^в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q33270056_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q21401824"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q67129259|Lundy&nbsp;D.&nbsp;R.]]</i>_The_Peerage<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]</div>-2] а ^б ^в ^г Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q107343683">Munzinger_Personen<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107343683]]</div>-3] а ^б ^в Munzinger Personen
d:Track:Q107343683

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1567727"_data-entity-id="Q108783666">''(unspecified_title)''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q896332|Corps_Borussia_Bonn]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q896332]][[d:Track:Q108783666]]</div>-4] (unspecified title) — Corps Borussia Bonn.
d:Track:Q896332 d:Track:Q108783666

[1]

[2]

[3]

[4]

Фрідріх Франц IV (великий герцог Мекленбург-Шверінський)

Зміст

Біографія[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди німецьких держав[ред. | ред. код]

Мекленбург[ред. | ред. код]

Велике герцогство Баден[ред. | ред. код]

Королівство Ганновер[ред. | ред. код]

Королівство Пруссія[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди[ред. | ред. код]

Болгарія[ред. | ред. код]

Данія[ред. | ред. код]

Нідерланди[ред. | ред. код]

Російська імперія[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Фрідріх Франц IV (великий герцог Мекленбург-Шверінський)

Біографія[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди німецьких держав[ред. | ред. код]

Мекленбург[ред. | ред. код]

Велике герцогство Баден[ред. | ред. код]

Королівство Ганновер[ред. | ред. код]

Королівство Пруссія[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди[ред. | ред. код]

Болгарія[ред. | ред. код]

Данія[ред. | ред. код]

Нідерланди[ред. | ред. код]

Російська імперія[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук