Фрідріх Ґеткант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрідріх Ґеткант
Народився 1600
Рейнська область
Помер 1666
Львів, Річ Посполита
Громадянство (підданство) Flag of Poland.svg Польща
Діяльність картограф[d], інженер і архітектор
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ґеткант Фрідріх (нім. Friedrich Getkant, лат. Fridericus Getkant, пол. Fryderyk Getkan) (бл. 16001666, Львів) — німецький військовий інженер, артилерист, картограф, полковник артилерії (з 1660 p.). Перебував на службі у королів Речі Посполитої.

Біографія[ред.ред. код]

План фортифікацій передмість Львова
План фортифікацій Вільнюса

Народився у Рейнській області (нім. Rheinland) Священної Римської імперії. 1621 p. навчався у Кеніґсберзькому університеті. Король Владислав IV Ваза найняв молодого інженера для спорудження фортифікацій у Пруссії через загрозу війни з Швецією. Розробив 1625 р. проект укріплень Піллау (нім. Pillau) для захисту Віслинської коси, Віслинської затоки; укріплень Владиславово (нім. Großendorf) для захисту Гельської коси. При підготовці війни з Швецією виконав 1634 р. план укріплень Пуцька, Тчева, мапи Пуцької затоки з прилеглими фортифікаціями (1637 р.), що була першою в історії держави.

Передміщани Львова звертались до короля з проханням посилити фортифікаціями передмістя. Король Владислав IV Ваза вислав до міста Ф.Ґетканта для опрацювання плану обведення міста новою лінією оборони; 1635 р. розробив проект, який міщани не могли втілити в життя через значні обсяги земляних робіт, високу вартість і необхідність утримання багатотисячного гарнізону. На час розробки проекту навколо міста тільки розпочалось закладення фортифікацій декількох кляшторів.

Після Львова Ф.Ґеткант відправився за наказом короля відновлювати знищені козаками укріплення Кодака — було збільшено втричі давнє укріплення, де заклали костел, церкву, монастир.

В час Визвольної війни Ф.Ґеткант брав участь в битві під Берестечком (1651 р.), в час «шведського потопу» під Краковом перейшов 1655 р. на сторону шведів, беручи участь в облозі Ясної Гори. При осаді Торуня командував підрозділом війська Речі Посполитої (1658 р.). Розробляв плани реконструкції фортифікацій Вільнюса, Таураге, Каунаса.

Близько 1660 р. оселився у Львові; через 2 роки під час пожежі загинув його рукопис праці з механіки, фортифікаторства. Був автором багатьох вдосконалень у артилерії, будівництві фортифікацій, атласу «Topographia practica conscripta et recognita per Fridericum Getkant, mechanicum», що зберігається у Krigsarkivet Стокгольму.

1663 р. король нагородив Ґетканта за заслуги прибутками з човнової переправи під Варшавою, 6-ма ланами землі біля Мальборка.

Джерела[ред.ред. код]

  • Wereszczyński J. Studia nad mapami morskimi Fryderyka Getkanta. «Zeszyty Naukowe Politechniki Łódzkiej» 1965, № 86 (пол.).

Посилання[ред.ред. код]