Фрідріх Ґеткант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Ґеткант
Народився 1600
Рейнська область
Помер 1666
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Діяльність картограф, інженер, архітектор

Ґеткант Фрідріх (нім. Friedrich Getkant, лат. Fridericus Getkant, пол. Fryderyk Getkan) (бл. 16001666, Львів) — німецький військовий інженер, артилерист, картограф, полковник артилерії (з 1660 p.). Перебував на службі у королів Речі Посполитої.

Біографія[ред. | ред. код]

План фортифікацій передмість Львова
План фортифікацій Вільнюса

Народився у Рейнській області (нім. Rheinland) Священної Римської імперії. 1621 p. навчався у Кеніґсберзькому університеті. Король Владислав IV Ваза найняв молодого інженера для спорудження фортифікацій у Пруссії через загрозу війни з Швецією. Розробив 1625 р. проект укріплень Піллау (нім. Pillau) для захисту Віслинської коси, Віслинської затоки; укріплень Владиславово (нім. Großendorf) для захисту Гельської коси. При підготовці війни з Швецією виконав 1634 р. план укріплень Пуцька, Тчева, мапи Пуцької затоки з прилеглими фортифікаціями (1637 р.), що була першою в історії держави.

Передміщани Львова звертались до короля з проханням посилити фортифікаціями передмістя. Король Владислав IV Ваза вислав до міста Ф.Ґетканта для опрацювання плану обведення міста новою лінією оборони; 1635 р. розробив проект, який міщани не могли втілити в життя через значні обсяги земляних робіт, високу вартість і необхідність утримання багатотисячного гарнізону. На час розробки проекту навколо міста тільки розпочалось закладення фортифікацій декількох кляшторів.

Після Львова Ф.Ґеткант відправився за наказом короля відновлювати знищені козаками укріплення Кодака — було збільшено втричі давнє укріплення, де заклали костел, церкву, монастир.

В час Визвольної війни Ф.Ґеткант брав участь в битві під Берестечком (1651 р.), в час «шведського потопу» під Краковом перейшов 1655 р. на сторону шведів, беручи участь в облозі Ясної Гори. При осаді Торуня командував підрозділом війська Речі Посполитої (1658 р.). Розробляв плани реконструкції фортифікацій Вільнюса, Таураге, Каунаса.

Близько 1660 р. оселився у Львові; через 2 роки під час пожежі загинув його рукопис праці з механіки, фортифікаторства. Був автором багатьох вдосконалень у артилерії, будівництві фортифікацій, атласу «Topographia practica conscripta et recognita per Fridericum Getkant, mechanicum», що зберігається у Krigsarkivet Стокгольму.

1663 р. король нагородив Ґетканта за заслуги прибутками з човнової переправи під Варшавою, 6-ма ланами землі біля Мальборка.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wereszczyński J. Studia nad mapami morskimi Fryderyka Getkanta. «Zeszyty Naukowe Politechniki Łódzkiej» 1965, № 86 (пол.).

Посилання[ред. | ред. код]